yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->3.5.3 Похибки налагодження верстата

Технологія машинобудування

3.5.3 Похибки налагодження верстата

 

         При використанні для досягнення точності методу автоматичного отримання розміру (дивись розділ 3.3.2) з'являється необхідність попереднього налагодження верстата на виконання заданих розмірів (встановлення інструментів у необхідне положення) і в подальшому при періодичному підналагодженні (поновленні їх положення) для компенсації, наприклад, розмірного зношення різальної частини або при повній його заміні.

Існують два основних способи налагодження (підналагодження) верстата:

·         статичний;

·         динамічний.

         Сутність статичного способу полягає в тому, що настроювач встановлює інструменти на верстат, який знаходиться у непрацюючому (статичному) стані.

Для встановлення інструментів у необхідне положення використовують еталони, які являють собою точно виготовлену за формою і розмірами копію заготовки, обробленої на даній операції.

Як різновид еталонів можна вважати використання висотних та кутових установів, що використовують у пристроях для верстатів фрезерної групи.

Необхідне положення різальних кромок інструментів (точніше їх налагоджувальних точок) визначається підведенням їх до відповідних поверхонь еталона і подальшим закріпленням інструмента.

Для врахування пружних деформацій, які виникають під час закріплення заготовки та як наслідок сил обробки, контакт різального інструмента з еталоном здійснюють не безпосередньо, а із використанням щупа необхідної товщини (іноді для цієї мети використовують навіть папір).

Похибка статичного налагодження дорівнює

;

де ΔНст – похибка статичного налагодження верстата;

Δвиг.етал – похибка виготовлення еталона;

Δвстан.інстр – похибка встановлення інструмента за еталоном;

          К=1,…,1,2 – коефіцієнт, що враховує відхилення від закону нормального розподілу складових похибки налагодження.

Звичайно Δвиг.етал знаходиться у межах 10 – 20 мкм. Похибку встановлення інструмента за еталоном беремо 20-50 мкм. Тому середня точність налагодження верстата статичним методом при К=1,2 знаходиться у межах 25 – 65 мкм (для діаметральних розмірів відповідно 50-130 мкм).

Різновидом статичного налагодження є налагодження інструментів поза верстатом. При цьому інструмент встановлюють у спеціальні блоки (верстати з ЧПК), з'ємні супорти, револьверні головки тощо і налагоджують із використанням спеціальних приладів, наприклад, БВ-2010, який має екран з 25- кратним збільшенням зони налагодження, або більш простих пристроїв, оснащених індикаторами різної точності (дивись рисунок 3.45).

Рисунок 3.45 – Пристрій для налагодження токарного різця:

 

1 – еталон; 2 – штатив; 3 – кронштейн; 4 – індикатор; 5 – касета для розміщення різця; 6 – різець; 7 – регулювальний гвинт різця;

8 – контргайка

Попередньо, за допомогою еталона, встановлюють стрілку індикатора  на «0», а потім встановлюють різець і регулюють його положення гвинтом 7 із подальшою фіксацією контргайкою 8.

Налагодження інструментів поза верстатом досить суттєво зменшує час їх налагодження, оскільки виконується у спеціальних підрозділах паралельно з роботою верстатів.

Статичне налагодження інструментів особливо доцільне для багатоінструментальних верстатів, верстатів токарної, фрезерної, свердлильно-розточувальної груп.

Сутність динамічного способу налагодження полягає у тому, що установлення різального інструмента виконують послідовним наближенням до налагодженого розміру за результатами обробки пробних заготовок, розміри яких перевіряють універсальними вимірюваними засобами і корегують положення інструмента. Даний метод налагодження подібний до методу досягнення точності за пробними проходами та вимірюваннями.

Похибка налагодження у даному випадку дорівнює

,

де ΔНн дин – похибка динамічного налагодження верстата;

      Δвим – похибка вимірювання розміру;

      Δрег – похибка регулювання положення інструмента;

     Δроз – похибка способу розрахунку величини зміщення інструмента.

     К=1,…,1,2 – коефіцієнт, що враховує можливе відхилення від закону нормального розподілу складових похибки налагодження.

Похибка вимірювання може бути взята 0,5 поділки шкали ноніуса вимірювального інструмента.

Похибка регулювання у більшості випадків пов’язана з наявністю люфтів у гвинтових парах переміщення інструментів. На похибку регулювання впливає ціна поділки лімба, наприклад, якщо ціна поділки лімба 0,01мм, то похибка регулювання положення становить 5-10 мкм.

Похибка способу розрахунку величини зміщення інструмента Δрозр прогнозує можливе зміщення середнього розміру обробки у пробній партії заготовок та основній партії обробки і може бути визначена [1]:                       ,

де  Т – поле допуску на розмір обробки;

п – кількість деталей у пробній партії обробки (п=5,...,10).

Треба зазначити, що точність налагодження верстата динамічним методом досить висока (3%-6%) від допуску Т на розмір, але значною мірою залежить від кваліфікації настроювача.

Цей метод використовують для верстатів з відносно простим налагодженням для заготовок невеликих розмірів в умовах великосерійного та масового виробництв.

Налагодження верстатів потребує визначення для кожного інструмента розміру налагодження (Нр). Його розрахунок передбачає урахування усіх складових сумарної похибки обробки Δ, яке забезпечує роботу без браку [1].

При цьому найбільш доцільним було б встановлення розміру налагодження, який припускає не тільки компенсацію зношення інструмента, а й враховує пружні деформації, що виникають при обробці поверхні (дивись рисунок 3.46).

 

Рисунок 3.46 – Схема визначення розміру налагодження

  

   Якщо відомі розміри обробки В-Тв (Вmax та Вmin), а також похибка (допуск) налагодження ΔН, то найменший (Нр min) та найбільший

р max) розміри налагодження можна визначити за такими формулами [1]:

      - для однобічної обробки:

Нр min= Bmin - Уmin ,

Нр max= Нр min + ΔН,

де Уmin – мінімальні пружні деформації різального інструмента та заготовки;

- для зовнішніх поверхонь обертання діаметром D:

,

;

 

- для внутрішніх поверхонь обертання діаметром D:

 

,

.

 

У тих випадках, коли визначити значення Уmin не виявляється можливим, номінальний розмір налагодження (Нр ном) можна визначати як середній розмір обробки [2]:

.

 

 

 

28