ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->4.1 Класифікація первинних похибок обробки з точки зору математичної статистики

Технологія машинобудування

4.1 Класифікація первинних похибок обробки з точки зору математичної статистики

 

З точки зору математичної статистики похибки, що виникають при виготовленні вихідних заготовок, їх механічній обробці, під час контролю, складання виробів тощо можна поділити на дві групи – систематичні та випадкові, які, в свою чергу, мають свої різновиди (дивись рисунок 4.1).

Систематичні постійні похибки – це похибки, що не змінюються для всієї партії заготовок. Наприклад, у більшості випадків - геометричні похибки верстата.

Систематичні похибки, що змінюються за певним законом, це похибки, величина яких змінюється в ході технологічного процесу за визначеним законом. Наприклад, зношення різального інструмента.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.1 – Класифікація похибок обробки

 

Випадкові похибки – це похибки, величина яких хоча знаходиться у певних межах, але для різних заготовок партії передбачити їх дійсне значення неможливо, причому їх поява не підпорядковуєься ніякій видимій закономірності.

Безперервними випадковими похибками є дійсні розміри обробки, маса заготовки тощо.

Дискретні випадкові похибки трапляються досить рідко, наприклад, кількість бракованих виробів у партії обробки.

Цей розподіл досить умовний, тому що в одних випадках похибка може бути систематичною, а в інших - випадковою.

З точки зору цієї класифікації усі первинні похибки обробки (формула 3.5)

Σ = f (εу, ∆в, ∆н, ∆t, ∆зн, ∆пд)

 

можна розподілити на такі групи [1]:

 

εу – похибка установки. Структурно вона складається з похибок базування, закріплення та пристрою. Перші дві складові є випадковими похибками, а тому і εу для партії заготовок є випадковою безперервною величиною;

 

åΔв - геометричні похибки верстата. Якщо обробка партії заготовок виконується на одному верстаті, то їх можна враховувати при налагодженні верстата. У цьому випадку для партії обробки це систематична постійна похибка.

Існують випадки, коли одна операція виконується на декількох верстатах – дублерах.

Наприклад, на потоковій лінії при такті випуску τв=1хв трудомісткості технологічних операцій Тшт мають такі значення: Тшт005=0,9хв; Тшт010=0,8хв; Тшт015=2,7хв; Тшт020=0,8хв.

Таким чином, для забезпечення безперервності роботи лінії на операції 015 треба встановити Тшт015/ τв =2,7хв/1хв = 2,7 (округлено – 3 верстати) дивись рисунок 4.2.

У цьому випадку для партії заготовок дана похибка переходить у групу випадкових;

 

                                                    015

 

      005                010                  015                  020 ……

 

                                                    015

 

 

Рисунок 4.2 – Верстати-дублери на операції 015

 

н  похибки налагодження верстата. Для партії заготовок, які обробляють при одному налагодженні верстата, – ця похибка є систематичною постійною. Якщо обробка проводиться на декількох верстатах - дублерах (дивись рисунок 4.2) або при обробці партій заготовок здійснюється підналагодження верстата, то дана похибка переходить у групу випадкових;

t - похибки від температурних деформацій елементів Т – системи. У режимі розігріву ці похибки є систематичними, що змінюються за певним законом. У стаціонарний період роботи (дивись рисунок 3.46) дана похибка переходить у групу систематичних постійних;

зн – похибка, пов'язана зі зношенням різального інструмента.      Ця похибка є систематичною, що змінюється за певним законом.

Її дійсне значення може бути визначене для будь якого виробу у партії обробки;

Δпд – похибки, пов'язані з пружними деформаціями елементів  Т–системи. При виконанні обробки чинники, які впливають на цю похибку, мають випадкові значення (глибина різання, ступінь затуплення різального інструмента тощо, що викликає коливання сил

 різання). Результатим дії випадкових чинників є теж випадкова величина, а тому Δпд відносять до групи випадкових безперервних похибок.

Таким чином, при класифікації первинних похибок обробки треба враховувати і схему побудови технологічного процесу (наявність верстатів-дублерів, підналагодження верстатів тощо).

 

 

33