ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->5.6 Вибір способу виготовлення вихідної заготовки

Технологія машинобудування

5.6 Вибір способу виготовлення вихідної заготовки

 

Як відомо, в машинобудуванні використовують вихідні заготовки, отримані способами лиття, пластичного деформування, прокату різного профілю, виготовлені з використанням зварювання, порошкової металургії тощо.

Перелічені вище способи виготовлення заготовок мають велику кількість способів їх реалізації, наприклад, литво можна отримати формуванням дерев’яних чи металевих моделей в землю або використовуючи кокіль, виплавлювані моделі та ін. Пластичне деформування може бути виконано як у холодному, так і в гарячому стані з використанням різного виду штампів або без них (вільне кування). Заготовки з прокату мають різноманітну конфігурацію профілю від круглого та листового до дуже складного в поперечному перерізі.

Деякі найбільш поширені способи виготовлення вихідних заготовок та межі їх використання наведені у таблиці 5.2.

При виборі способу виготовлення вихідної заготовки технолог повинен враховувати таке:

- тип виробництва;

- матеріал деталі;

- габаритні розміри деталі, її складність та такі характерні параметри, як товщина стінок, перепад діаметрів східчастого вала, діаметр отвору при використанні литва чи пластичного деформування;

- технологічні можливості виробництва.

Чим точніше виготовлена заготовка, чим ближче її форма і розміри наближаються до параметрів готової деталі, тим менший обсяг механічної обробки треба використати, але тим вищою буде і собівартість виготовлення такої заготовки.

Як і інші задачі, що виникають при проектуванні технологічного процесу, задача вибору способу виготовлення вихідної заготовки є багатоваріантною, що потребує оптимізації.

 

Таблиця 5.2 - Характеристика деяких способів виготовлення заготовок литтям

 

 

 

Спосіб лиття

Обмеження використання способу

 

Шорсткість поверхні Rz, мкм

 

Матеріал

 

 

Тип виробництва

За масою (не більше т)

За товщиною стінки (не менше мм)

1 У піщано-глинисту суміш:

 

-з ручним формуванням;

 

-з машинним формуванням;

Не обмежена

 

до 10

 

 

 

3- 8

 

 

 

 

80 – 320

 

12,5 – 80

 

 

Чавуни, сталь, кольорові сплави

 

 

О; ДС

 

 

2 У кокіль

0,25-7

3 –15

3,2 – 12,5

 

 

 

СС, ВС, М

 

3 Під тиском

 

 

до 0,1

 

0,5

 

2,5 - 20

Кольорові сплави

4 Відцентрове литво (тіла обертання)

до 1

5 - 8

40 - 160

Чавуни, сталь, кольорові сплави

Примітки:  О –одиничне ; ДС – дрібносерійне; СС – середньосерійне; ВС – великосерійне,

М – масове виробництво

 

Продовження таблиці 5.2

 

 

 

Спосіб обробки тиском

Обмеження використання способу

 

 

Шорсткість поверхні Rz

 

 

Матеріал

 

 

Тип виробництва

За масою (не більше т)

За товщиною стінки (не менше мм)

1 Вільне кування на молотах і пресах.

 

2 Кування на молотах і пресах,

у підкладних штампах

 

до 250

 

до 0,1

 

 

3- 8

 

 

 

320

 

 

 

 

Вуглецева сталь, спеціальні сплави

 

 

 

 

О; ДС

 

 

3 Кування на радіально-кувальних машинах

Діаметр прутка

 

3 - 5

 

40 - 80 -

 

 

 

СС, ВС, М

4 Штампування на молотах та пресах

 

до 0,2

 

2,5

 

160 - 320

5 Штампування на горизонтально-кувальних машинах (ГКМ)

 

до 0,1

2,5

160 - 320

Примітки:  О –одиничне ; ДС – дрібносерійне; СС – середньосерійне; ВС – великосерійне,

М – масове виробництво

 

 

Її розв’язання виконують за два таких кроки:

-    із множини існуючих способів виготовлення вихідних заготовок М = {М1, М2, …, Мn} вибирають певну підмножину способів Мм, що можливо використати для даної деталі:

 

-                        Мм  = {М1, М2, …, Мk}  М;

 

- другий крок - з підмножини Мм шляхом розрахунку технологічної собівартості виготовлення вибирають спосіб виготовлення вихідної заготовки, який буде використаним у технологічному процесі, що проектують.

      Критерієм оптимізації є мінімізація технологічної собівартості (Свиг), яка складається з безпосередніх витрат на виготовлення вихідної заготовки Свиг.заг та собівартості åСмех.обр виконання технологічних операцій, що відрізняють технологічні процеси обробки різних заготовок (як правило, це операції із видалення напусків):

 

                       Свиг = Свиг.заг + åСмех.обр Þ min.

 

 

44