yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->5.10 Припуски на механічну обробку заготовок

Технологія машинобудування

Загрузка...

5.10 Припуски на механічну обробку заготовок

 

Сутність механічної обробки складається у поступовому уточненні параметрів заготовки шляхом видалення з її поверхонь певного шару матеріалу.

Припуском на обробку називають шар матеріалу, який необхідно видалити із поверхні заготовки в процесі її обробки. Поверхні, що не підлягають обробці, припусків не мають.

Величина припуску, що знімається, залежить від вимог креслення до поверхні, її розміру, способу виготовлення вихідної заготовки.

Чим точніше вимоги креслення до поверхні, тим більше способів обробки треба використати для їх забезпечення (більш насичений МОП), що визначає трудомісткість виготовлення деталі, коефіцієнт використання матеріалу заготовки, надійність технологічних процесів, собівартість деталі тощо.

Іноді виготовлення складних заготовок з економічних і технічних причин недоцільне. Форма заготовки в таких випадках відрізняється від форми деталі істотно.

Доданий до заготовки матеріал із метою спрощення її виготовлення називається напуском. Прикладом може бути заготовка колінчастого вала (дивись рисунок 5.15).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.15 - Заготовка колінчастого вала, що виконана з напуском

 

Напуски найбільш часто мають місце у заготовок, виконаних із прокату. У той самий час поняття напуск існує практично для всіх випадків обробки поверхонь 2-го і наступних рангів (свердлення отворів, фрезерування пазів, протягування шліців тощо).

Основною ознакою напуску є те, що при його видаленні змінюються не тільки розмір поверхні, а й її форма.

5.10.1 Класифікація припусків

 

У загальному випадку значення розміру припуску для певної поверхні необхідне для визначення її розміру у стані вихідної заготовки.

З цієї точки зору технолог повинен мати обґрунтовані підстави щодо розміру припуску на обробку, який необхідно додати до розміру поверхні деталі, щоб визначити розмір цієї поверхні у вихідній заготовці.

Крім того, йому необхідно визначити припуски на реалізацію кожного способу обробки, що увійшли до МОП цієї поверхні.

Вирішення цього завдання неможливо без класифікації припусків.

У технології машинобудування припуски позначаються літерою Z, до якої додають певні позначки, які уточнюють, класифікаційні особливості припуску щодо певної системи класифікації.

Класифікація припусків розглянута у досить великій кількості наукових праць [ 1,2,3,5,13 ].

На підставі їх аналізу можна зробити таку їх систематизацію:

- А за розміщенням на заготовці:

      - асиметричний;

      - симетричний.

Асиметричний припуск - це припуск, який видаляють з поверхонь типу площин послідовно (дивись рисунок 5.16 а). Асиметричний припуск позначають літерою Z.

Симетричний припуск - це припуск, який видаляють при обробці поверхонь обертання, а також при одночасній обробці двох протилежних площин (рисунок 5.16 б). Симетричний припуск позначають як 2Z.

При цьому передбачають, що при обробці протилежних площин із кожної з них видаляють однаковий шар матеріалу.

 

Б – за схемою видалення:

- загальний припуск;

- операційний припуск.

Загальний припуск Zзаг (2Zзаг) - це шар матеріалу, який видаляють з поверхні заготовки на всіх операціях обробки (згідно з її МОП) з метою одержання необхідної форми, розміру і якості поверхневого шару готової деталі.

Операційний припуск Zi (2Zi) - шар матеріалу, який видаляють в одній i –й операції (переході) обробки поверхні.

Ці визначення належать як до симетричних, так і асиметричних припусків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.16 - Класифікація припусків:

а – асиметричний; б - симетричний

 

В – за розміром:

За цією ознакою припуски поділяють на такі:

- Zmin (2Zmin) – мінімальний;

- Zmax (2Zmax) – максимальний;

- Zном (2Zном) – номінальний;

- Zрозр (2Zрозр) – розрахунковий.

Всі ці припуски можуть розглядатися як загальні, так і операційні.

Первинним для всіх за розміром припусків є мінімальний припуск.

Для визначення складу (розміру) інших припусків розглянемо теоретичну схему розміщення на умовній поверхні (типу «площина») припусків та допусків, що призначенідля кожного способу обробки (дивись рисунок 5.17).

Так, на цьому рисунку позначені Тзаг – допуск поверхні у вихідній заготовці; Тдет – допуск поверхні згідно з кресленням; Тi допуск при виконанні обробки на i- й операції.

Згідно з цією схемою можна дати визначення раніше переліченим припускам за розміром.

Мінімальний припуск

Мінімальний загальний припуск - Zmin заг (2Zmin)заг  - це різниця між мінімальним розміром поверхні заготовки та максимальним розміром поверхні за кресленням.

Мінімальний операційний припуск Zmin оп i (2Zmin оп i) – це мінімальний шар матеріалу, який необхідно і достатньо видалити з поверхні при виконанні i- ї операції для компенсації до потрібного рівня (згідно з розміром уточнення εi) похибок попередньої обробки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.17 – Схема розміщення припусків та допусків на обробку умовної поверхні типу «площина»

 

Мінімальний операційний припуск є основою для визначення значень усіх інших припусків.

 

Максимальний припуск

 

Максимальний загальний припуск Zmax заг (2Zmax)заг - це різниця між максимальним розміром поверхні вихідної заготовки та мінімальним розміром поверхні згідно з кресленням.

Максимальний операційний припуск Zmax оп i при виконанні i- ї операції включає в себе мінімальний припуск на цю операцію та допуски на попередню і дану обробки:

 

                 Zmax оп i = Zmin оп + Тi + Тi-1... .                            (5.5)

З технологічної точки зору максимальний операційний припуск - це максимальний шар матеріалу, що може бути видаленим з поверхні на певній операції. На його підставі визначають кількість робочих ходів(i), необхідних для її обробки у цій операції:

                        ,                                                        (5.6)

де [t] – максимально допустима глибина різання при видаленні припуску. Кількість робочих ходів використовують для визначення основного часу при поелементному нормуванні.

 

Розрахунковий припуск

Розрахунковий операційний припуск Zрозр оп i – шар матеріалу, що видаляється з поверхні заготовки на певній операції, і до якого входять мінімальний припуск та допуск на попередню обробку:

 

                             Zрозр оп i = Zmin + Тi-1.                                     (5.7)

 

Сума операційних розрахункових припусків складає загальний розрахунковий припуск:

                             Zрозр.заг = .                                   (5.8)

 

Номінальний припуск

Номінальний загальний припуск Zном заг - різниця між номінальними розмірами поверхні заготовки та поверхні за кресленням.

Номінальний операційний припуск - це різниця номінальних розмірів поверхні на суміжних операціях її обробки.

У більшості випадків номінальний операційний припуск Zном оп i дорівнює розрахунковому операційному припуску Zрозр оп i (крім першої операції), тому що для основних валів і отворів номінальні розміри є або максимальними, або мінімальними.

Розглянуті види припусків безпосередньо використовують при визначенні як міжопераційних розмірів, так і розмірів заготовки.

 

52

yandex rtb 4