yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->5.10.3.2 Призначення технологічних допусків

Технологія машинобудування

Загрузка...

5.10.3.2 Призначення технологічних допусків

 

Допуск на розмір поверхні заготовки регламентований певним стандартом на її виготовлення, а допуск поверхні на кресленні регламентований посадкою та квалітетом точності поверхні згідно зі службовим призначенням.

Технологічні допуски - допуски на операційні розміри, що з'являються при перетворенні вихідної заготовки в готову деталь.

При призначенні операційних (технологічних) допусків треба дотримуватися таких рекомендацій:

- технологічний допуск визначають відповідно до економічного квалітету точності для даного методу обробки;

- якщо розмір вимірюється від чорнової бази, то допуск на нього визначається за квалітетом на один грубіше економічного;

- допуск на фінішній операції, як правило, відповідає допуску поверхні щодо креслення.

Як виняток, його можна визначати згідно з економічним квалітетом способу обробки у випадках невідповідності точності оброблюваної поверхні її шорсткості (наприклад, точність поверхні відповідає 14-му квалітету, а шорсткість – Rа 0,2 мкм (декоративна шорсткість));

- технологічні допуски повинні розміщуватися в тіло заготовки за правилами основного отвору, або вала, тобто за Н чи h;

- якщо поверхню планують використовувати як технологічну базу, то на неї може бути визначений більш жорсткий у порівнянні з вимогами креслення допуск (технологічний допуск).

 

5.10.4 Розрахунок операційних розмірів і побудова схем графічного розміщення припусків і допусків

 

Розрахунок операційних розмірів (у тому числі й розмірів заготовки) виконують після визначення мінімальних припусків на всі способи обробки поверхні згідно з її МОП.

Ці розрахунки доцільно проводити, записуючи  результати у таблицю, причому записують як вихідні дані, так і дані певних кроків розрахунків (дивись таблицю 5.14 (цифри умовні)).

Цю таблицю умовно можна поділити на три частини:

-          перша частина (стовпчики 1-9) –вихідні дані;

-          друга частина (стовпчики 10-12) – розрахункові дані;

-          третя частина (стовпчики 13-19) розрахунок операційних розмірів та дійсних значень припусків.

До вихідних даних належать МОП (перелік способів обробки поверхні, включаючи заготівельну операцію), точність поверхні, допуск та граничні відхилення, а також складові мінімального припуску.

На підставі цієї інформації за відповідними формулами (таблиця 5.11) розраховують мінімальний та розрахунковий припуски для кожного способу обробки поверхні.

Після цього виконують розрахунок операційних розмірів та дійсних значень припусків.

Принциповим при розрахунку технологічних розмірів є визначення межі початку розрахунків.

На рисунку 5.20 наведена типова схема розміщення припусків та допусків на зовнішній поверхні обертання заготовок типу «вала».

 

Рисунок 5.20 - Схема розміщення припусків та допусків на поверхні заготовок типу «вала»

Таблиця 5.11 - Розрахунок припусків і операційних розмірів

 

Маршрут обробки поверхні

 

Позначення точності

Граничні відхилення ES(es), EI(ei), мм

Допуск Т, мкм

Елементи припуску, мкм

Розрахункові значення

 

Прийняті значення

Номер операції

 

Найменування операції

Шорсткість Rz

Дефектний шар h

Просторові відхилення r

Похибка установки e

 

Припуск, мкм

Розрахунковий розмір Dрозр, мм

Розрахунковий розмір Dпр.розр, мм

Номінальний розмір Dном

із граничними відхиленнями ES(es), EI(ei), мм 

Граничний

розмір,  мм

 

Припуск, мкм

Zmin

Zрозр

Мінім. Dmin

Макс. Dmax

Мінім. Zпрmin

Разрах. Zпррозр

Максим. Zпрmах

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

 

1

 

Виливок

Кл..   точн..  13, ГОСТ 26645-89

 

±3,2

 

6400

 

320

 

580

 

150

 

-

 

-

 

-

 

29,.31

 

29,4

 

 

23

 

29,4

 

-

 

-

 

-

2

Токарна

Квалітет IT10

-0,084

84

100

100

15

200

2300

8700

20,588

20,.6

20,6-0.084

20,516

20.6

2400

8800

8884

3

Шліфуваль-на

Квалітет IT8

-0,033

33

-

-

-

50

504

588

20

20

20-0.033

19.,967

20

516

600

633

 

 

 

У деяких джерелах [1,10,23,24] за початок розрахунків беруть найменший розмір деталі (Адет min (дивись рисунок 5.20)). Але у цьому випадку нема відповідей на такі питання, як:

Чому дорівнює допуск на чистову обробку?

Де розміщений мінімальний припуск на чистову обробку у разі, якщо його значення менше, ніж допуск на чистову обробку?

Чому округлюють мінімальний розмір обробки на попередніх операціях, якщо за системою «вала» номінальним, який треба округлювати, є максимальний розмір?

У роботах [3,23,24] на схемі розміщення припусків та допусків мінімальний операційний припуск містить допуск на цю операцію, що не відповідає складу формули для його визначення.

Такі недоліки можна усунути, якщо за початок розрахунків брати найбільший розмір деталі Адет max [2,5].

У такому випадку розрахунок технологічних розмірів полягає у додаванні до визначених попередніх технологічних розмірів розрахункових припусків (дивись формулу 5.4) для кожного способу обробки з МОП поверхні деталі (типу «вала») або віднімання - для поверхні типу «отвору».

Результатом таких розрахунків буде визначення номінального розміру поверхні на попередній операції, який записують у стовпчику 12 і округлюють до точності допуску на цій операції (для поверхонь типу «вала» у більший бік, а для поверхонь типу «отвору» у менший) та записують у стовпчик 13.

Номінальні розміри з граничними відхиленнями (стовпчик 14) переносять до технологічної документації (операційні карти, карти ескізів, карти налагодження тощо).

Стовпчики 15-19 є похідними від попередніх розрахунків і мають характер перевірних.

Таким чином, методика розрахунку припусків та операційних розмірів передбачає такі кроки:

1 Визначити маршрут обробки поверхні (графи 1, 2).

2 Установити для кожного способу обробки економічний квалітет точності (графа 3).

3 Установити для кожного способу обробки величину допуску Тi  і відхилення ES (es), EI (ei) (графи 4, 5).

4 Установити за довідниками значення елементів припуску Zmin (2Zmin) (графи 6-9).

5 Розрахувати Zminі (2Zminі) (графа 10), i = n, n – кількість операцій.

6 Визначити розрахункові припуски Zрозр.i (2Zрозр.i) (графа 11):

 

Zрозр.і(2Zрозр.і) = Zmin(2Zmin) + Тi -1.

 

7 Для останньої технологічної операції записати номінальний розмір поверхні за кресленням із відхиленнями (графа 14) і граничні значення розміру (графи 15, 16).

8 Для останньої технологічної операції (і=n) визначити розрахунковий розмір (графи 12, 13):

 (вал),

 (отв.).

9 Починаючи з рядка i=n-1 (порядково), виконати такі розрахунки.

9.1 Визначити операційний розрахунковий розмір і занести до графи 12:

(отв.)

 

(вал)

 

9.2 Округлити обчислений (за п. 9.1) операційний розрахунковий розмір Dрозр.i (графа 12) до значення відповідного точності допуску на цій операції:

      у більший бік – для валів;

      у менший бік – для отворів,

занести отримані значення до графи 13.

9.3 Визначити  номінальний  розмір  поверхні і занести до графи 14.

(отв.)

 

(вал)

 
                

Примітка.  Значення еsi й ЕIi  беруться зі своїми знаками.

9.4 Визначити граничні розміри:

           

Занести до граф 15, 16.

9.5 Визначити дійсні значення припуску

     

(отв.)

 

(вал))

 
Занести до графи 17.

Порівняти  із (графа 10), перевіривши виконання умови

 .

9.6 Визначити дійсне значення розрахункового припуску

 .

9.7 Визначити величину максимального припуску

 

занести до графи 19.

9.8 Зробити перевірку виконання умов:

,           (вал),

            (отв.).

Завершальним етапом розрахунку припусків є побудова схеми розміщення припусків та допусків, на якій зазначають не тільки мінімальні припуски, а також визначені номінальні значення технологічних розмірів (включаючи розмір заготовки), допуски на них, шорсткість поверхонь тощо.

Приклад такої схеми для поверхонь заготовки типу «вала» наведений на рисунку 5.21.

Позитивним у розглянутому розрахунково-аналітичному методі визначення припусків є те, що склад мінімального припуску враховує конкретну виробничу ситуацію – спосіб обробки, стан поверхні після попередньої обробки, похибку установлення тощо.

Недоліком методу є уявлення, що поверхня, на яку розраховують, припуск існує ніби відокремленно.

Не враховується вплив на розмір припуску чинників, що виникають при можливій паралельній обробці інших поверхонь заготовки, ступінь зношення верстатів тощо.

 

54

yandex rtb 4