yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Сутність управлінського обліку: предмет, метод, функції, принципи, концепції

Управління финансовою санацією підприємств

Таблиця 2.3.6 – Класифікація витрат за принципом «різна собівартість для різних цілей»[79]

1. Оцінка запасів і визначення фінансового результату

2. Дослідження поводження витрат і прийняття управлінського рішення

3. Здійснення контролю і регулювання

1.1 Повні, неповні

2.1 Релевантні, нерелевантні

3.1 Контрольовані, неконтрольовані

1.2 Витрати на продукцію, витрати періоду

2.2 Постійні, змінні

3.2 Історичні

1.3 Прямі, непрямі

2.3 Маржинальні середні

-

1.4 Основні, накладні

2.4 Існуючі, можливі

3.4 Залежить від ступеня використання ресурсного потенціалу підприємства

1.5 Витрати основного, допоміжного й обслуговуючого виробництв

2.5 Обов’язкові і дискреційні

 

 

2.6 Витрати на НДР, на виробництво

 

 

2.7 Довгострокові та короткострокові

 

 

 

 

 

Одночасне використання декількох ознак угруповання витрат дозволяє створити систему обліку витрат і калькулювання собівартості з урахуванням специфіки діяльності підприємства і потреб менеджерів.

 

Методи управлінського обліку  витрат і калькулювання собівартості

 

Метод обліку витрат на виробництво – різноманітність способів і прийомів, використання яких дозволяє накопичувати і відносити виробничі витрати на визначені об’єкти витрат для розрахунку собівартості окремих видів продукції і всього обсягу продукції. При цьому під об’єктом обліку витрат розуміють види продукції, напівфабрикатів, робіт, послуг, виробничих процесів, окремі операції.

Структура об’єктів обліку витрат може бути подана в такий спосіб:

1) за видами діяльності;

2) за видами виробництва;

3) за місцями виникнення;

4) за технологічними процесами:

5) за видами продукції та напівфабрикатів;

6) за економічними елементами та статтями калькуляції.

 

Об’єктом калькулювання є одиниця продукції (робіт, послуг), тобто кінцева продукція, виготовлена на підприємстві. Ним може бути також продукція різного ступеня готовності (у т.ч. напівфабрикати); відходи, що повертаються у виробництво; побічні продукти; брак. Об’єкт калькулювання може бути ознакою для аналітичного обліку витрат. Тобто об’єкт калькулювання обумовлює принципи класифікації  витрат і ознаки виділення аналітичних рахунків у системі управлінського (виробничого) обліку.

 

Питання співвідношення методів, способів калькулювання та систем обліку витрат в економічній літературі довгий час було дискусійним. Однак необхідно усвідомити, що кожному методу обліку витрат відповідає визначений спосіб калькулювання (табл. 2.3.7).

Таблиця 2.3.7 – Співвідношення методів обліку витрат і способів калькулювання[80]

Метод обліку витрат

Спосіб калькулювання

Позамовний

Накопичення витрат (додавання), розрахунок за прямою ознакою, вилучення витрат (спосіб Струмиліна), нормативний

Попередільний (напівфабрикатний, безнапівфабрикатний)

Однопродуктовий (простий) і багато-продуктовий

Розподіл витрат (пропорційно або індексний), накопичення витрат, вилучення витрат, нормативний

Попродуктовий:

-      попроцесний:

-      подетальний;

-      за виробами та групою виробів

 

130