yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Сутність управлінського обліку: предмет, метод, функції, принципи, концепції

Управління финансовою санацією підприємств

накопичення витрат, нормативний, розрахунок за прямою ознакою, коефіцієнтний

 

Сутність і сфери використання методів обліку витрат і способів калькулювання собівартості продукції докладно наведені в економічній літературі.

У процесі калькуляційних розрахунків використовується поняття собівартості. Залежно від того, які витрати включають у собівартість розрізняють:

-        виробничу собівартість (включають витрати, перелічені П(С)БО 16 «Витрати», в управлінському обліку називають повною виробничою собівартістю);

-        неповну виробничу собівартість (включають тільки змінні виробничі витрати);

-        повну собівартість (виробнича собівартість плюс операційні витрати: адміністративні, на збут, інші операційні витрати);

-        індивідуальну собівартість (витрати конкретного виробництва з випуску продукції);

-        середньогалузеву собівартість (середні за галуззю витрати на виробництво аналогічної продукції).

При цьому для цілей управлінського обліку розрізняють собівартості[81]:

1)      повну виробничу – використовується для встановлення цін і прийняття оперативних рішень в умовах нормальної роботи. Включаються витрати відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»;

2)      пряму виробничу (усічена, неповна виробнича, маржинальна) – використовується для встановлення цін і прийняття оперативних рішень при специфічних обставинах. Включає змінні витрати, які можна прямо віднести на собівартість конкретного виду продукції;

3)       за центрами відповідальності – оперують  під час планування та контролю діяльності відповідальних виконавців. Включає сукупність витрат на виготовлення відповідним центром усієї продукції та містить лише ті статті, які можна прямо віднести на собівартість конкретного виду продукції.

Таке розходження собівартості ґрунтується на принципі «різна собівартість для різних цілей».

Методи обліку витрат і способи калькулювання собівартості створюють визначені системи, які можна класифікувати за такими ознаками[82]:

-        Об’єктом обліку витрат – система обліку витрат за замовленнями, система обліку витрат за процесами;

-        оперативністю контролю – система фактичних витрат, система стандартних витрат;

-        повнотою включення витрат у собівартість – система повних витрат та система неповних витрат;

-        взаємозв’язком управлінського та фінансового обліку в системі рахунків бухгалтерського обліку – інтегрована система обліку, автономна система обліку.

 

На основі обліку повних і неповних витрат виникли різні системи обліку витрат.

 

Розроблення складу, змісту і формату управлінської звітності

 

Основне призначення звітів:

-        дати загальну картину діяльності підприємства;

-        виявити і вказати на існуючі проблеми та недоліки в її поточній діяльності;

-        указати на потенційні проблеми в майбутньому;

-        надати об’єктивну інформацію, що сприяє вирішенню поточних завдань, усуненню існуючих проблем і недопущенню створення нових.

Для підприємств із невеликим оборотом, товарною номенклатурою і кількістю клієнтів потреба в управлінських звітах може обмежитися фінансовою звітністю (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів), доповненою розшифруванням таких статей, як  дебіторська і кредиторська заборгованість.

Для великих підприємств необхідне розроблення аналітичних звітів, наданих у різних зрізах і орієнтованих на досягнення визначеного результату.

 

131