yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Сутність управлінського обліку: предмет, метод, функції, принципи, концепції

Управління финансовою санацією підприємств

Розрахунок фактичної собівартості продукції (робіт) в умовах нормативного обліку виробництва здійснюється на підставі даних зведеного обліку витрат, що проводиться постатейно за об’єктами обліку, цехами та підприємствами у цілому з поділом витрат за нормами, змінами норм і відхиленнями від норм.

Між системами обліку «стандарт-кост» і нормативного методу обліку витрат є  як загальні риси, так і відмінності  (табл. 2.3.9).

 

Системи обліку витрат «директ-кост»[87]

 

Директ-кост – система обліку змінних витрат.

 

Система обліку «директ-кост» – розрахунок «урізаної» собівартості продукції та визначення маржинального доходу. При цій системі обліку витрат до собівартості продукції і в оцінку кінцевих запасів включають тільки змінні виробничі витрати, постійні витрати відносять   на   фінансовий  результат.  В   основу   методу   покладено

Таблиця 2.3.9 –  Загальні риси та відмінності між системами обліку «стандарт-кост» та нормативного обліку витрат виробництва

Стандарт-кост

Нормативний метод обліку

Загальні риси

1. Наявність нормування усіх витрат (на основі встановлених норм (стандартів) витрати ресурсів за окремими статтями витрат складаються нормативні калькуляції, причому калькуляції ці складаються до початку звітного періоду).

2. Облік і контроль витрат як у межах норм так і у межах відхилень від норм (розмежування витрат у межах норм і за відхиленнями від них необхідно організовувати за місцями їх виникнення й у розрізі центрів відповідальності).

3. Систематичне узагальнення та аналіз відхилень (здійснюється з метою оперативного втручання, а не тільки наприкінці року, з метою усунення негативних явищ у виробничому процесі та управлінні витратами, вжиття заходів щодо їх запобігання в майбутньому).

Відмінності

Облік змін самих норм у поточному обліку не передбачається. Багато нормативів не змінюються місяцями і навіть роками. Нормативи можуть переглядатися тільки у зв’язку з істотними змінами, такими, як: зміна конструкції, удосконалення технології виробництва, зміна економічних умов, значне підвищення чи зниження вартості матеріалів, кількості робітників.

Передбачається облік змін самих норм у поточному обліку, у калькуляції застосовуються показники зміни норм.

 

Нормативні витрати списуються безпосередньо на рахунки виробництва. Відхилення, що виникають у кожному звітному періоді, між фактичними і передбачуваними витратами впродовж 1 року накопичуються на окремих рахунках відхилень і потім загальною сумою списуються не на витрати виробництва, а безпосередньо на фінансові результати підприємства.

Витрати у межах норм, а також відхилення від норм списують на рахунки обліку виробничих витрат.

Орієнтована на реалізацію продукції.

Орієнтовано на виробництво продукції, а не  реалізацію.

 

класифікацію витрат на змінні та постійні, а також поняття «маржинального доходу».

Розрізняють:

– класичний «директ-кост» – калькулювання за прямими (основними) витратами, які одночасно є й змінними витратами, тобто у собівартість включають тільки прямі змінні витрати;

– система обліку змінних витрат – калькулювання за змінними витратами, які включають прямі змінні витрати та змінні накладні витрати;

– система обліку витрат  залежно від використання виробничих потужностей – калькулювання змінних витрат та частки постійних витрат, які визначаються  коефіцієнтом використання  виробничих потужностей.

 

136