yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->1.1. Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють

Управління финансовою санацією підприємств

До стратегічної й тактичної кризи, кризи забезпеченості, яка трансформується у системну кризу, призводить активний розвиток схожих (загальних) кризових процесів у всіх підсистемах підприємства, які призводять до стійкого блокування діяльності цих підсистем. Однак не завжди кризові процеси призводять до стійких негативних змін у діяльності підрозділів підприємства. Найчастіше такі зміни мають нестійкий характер й усуваються самим підприємством. З огляду на масштабність таких проблемних проявів доцільно вести мову про ознаки загальної кризи на підприємстві.

Загальна криза підприємства - це сукупність проявів (ситуацій) або стан у певний момент часу, що виникає при порушенні нормального функціонування суб’єкта підприємництва у середовищі його господарювання.

Під нормальним функціонуванням у цьому випадку потрібно розуміти ефективну діяльність суб’єкта підприємництва, спрямовану на досягнення його місії та визначених для нього локальних цілей за умови використання оптимального обсягу ресурсів.  Загальна криза може абсолютно зненацька проявитися під час гармонійного розвитку підприємства і носити характер непереборної катастрофи або виникнути відповідно до припущень і розрахунків. Однак у рідкісних випадках криза з’являється зненацька, тобто без будь-якого попередження для підприємства. Найперші проблеми для підприємства створює локальна криза.

Локальна криза підприємства – погіршення діяльності в одній із підсистем (підрозділів) системи (підприємства), зумовлене впливом об’єктивних та суб’єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів, на які заздалегідь не був здійснений відповідний вплив для підтримки нормальної ситуації, або збіг вищезгаданих факторів має несподіваний, невідворотний характер.

Першим кроком у визначенні будь-якої локальної кризи на підприємстві є визначення симптомів кризи.  Симптоми локальної кризи на підприємстві можуть бути загальними та специфічними.  За виявленими симптомами цього різновиду кризи на підприємстві, точніше сферою їх прояву, виокремлюють економічну, технологічну й соціальну кризи.

Економічна криза утворюється на фоні ресурсної, комерційної та управлінської кризи. У свою чергу, ресурсна криза може мати специфічні ознаки кризи постачання, фінансової кризи та кризи персоналу. Комерційна криза утворюється за кризових процесів під час виробництва продукції (надання послуг) та її збуту. Управлінська криза насамперед утворюється після появи організаційної кризи.

Якщо ранжувати різновиди локальних криз на підприємстві відповідно до перебігу бізнес-процесів на даному суб’єкті господарювання, то згідно з ланцюжком діяльності фірми можна сформувати таку послідовність утворення проблемних ситуацій:  організаційна криза, криза постачання, виробничо-технологічна криза, криза збуту, фінансова криза, криза персоналу.

Створення та забезпечення ефективної діяльності суб’єкта господарювання передбачає у першу чергу його раціональну організацію. І за наявності проблем в організації утворюється низка проблем у різних сферах та напрямах діяльності внутрішнього господарського механізму фірми.

 

Організаційна криза – це процес виникнення суперечностей усередині і поза межами організації, які мають хронічний характер.

 

Організаційна криза, передусім, виникає як результат дестабілізації в організаційній діяльності підприємства (в тому числі недоліків організації системи управління). Також вона може виникнути внаслідок дії інших різновидів локальних криз (кризи збуту, постачання, персоналу, виробничо-технологічної та фінансової кризи).

 Цей різновид локальної кризи виникає під впливом зовнішнього та внутрішнього середовища, що формують систему кризових ситуацій, при яких відбувається руйнування пріоритетів на вищих рівнях цілепокладання та стратегіях  підприємства, що зумовлювали його існування у попередньому періоді й вимагають від власників і керівників фірми специфічних заходів для забезпечення виживання суб’єкта господарювання та збереження власності підприємців.

 

13