yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Сутність управлінського обліку: предмет, метод, функції, принципи, концепції

Управління финансовою санацією підприємств

 

2. Об’єднання накладних витрат в  однорідні сукупності за видами діяльності. Сукупність однорідних витрат, пов’язаних із певною діяльністю, має назву пул витрат (cost pool).

 

3. Визначення факторів (драйверів, параметрів) витрат. Зв’язок між видами діяльності та об’єктами витрат ідентифікують фактори витрат діяльності (activity cost drivers).  Для кожного виду діяльності вибирають носій витрат (фактор, який викликає зміну витрат), або їх називають кост-драйвери (індекс-вимірник результатів). Наприклад, для служби збуту кост-драйвером може бути кількість проданого товару, для функції управління кост-драйвером – кількість працюючих. Кост-драйвери використовують для зіставлення витрат із результатами діяльності. Розрізняють такі види факторів витрат діяльності: операційні, часові та інтенсивні (пряме списання). Для застосування АВС-костингу необхідно розробити  систему кост-драйверів, характерних для кожного виду діяльності, та порівняння їх із показниками ресурсів, використаних для одержання результату.

 

4. Обчислення ставки фактора витрат для кожної однорідної сукупності накладних витрат. Непрямі витрати відносять до видів діяльності, виходячи з того, яка їх величина споживається при виконанні цих видів діяльності. Діленням витрат діяльності на загальну кількість факторів витрат діяльності визначають ставку фактора витрат діяльності (activity cost driver rate). Тобто оцінюють вартість одиниці носія витрат (співвідношення накладних витрат за кожною функцією на кількісне значення відповідного носія.

 

5. Віднесення накладних витрат до відповідних видів продукції (робіт, послуг). Визначення собівартості продукції – вартість одиниці носія витрат помножують на їх кількість, тобто для розрахунку беруть ті функції, які необхідні для виготовлення цієї продукції.

Порівняно з іншими методами застосування АВС/ABM-костінг забезпечує:

– більш точний розподіл витрат на об’єкти (продукцію, послуги, клієнтів, структурні підрозділи, устаткування), що породжують ці витрати;

– аналіз причин появи витрат через виконувані в бізнес-процесі дії;

– обґрунтоване формування рекомендацій з усунення «вузьких» місць і зменшення витрат.

 

Приклади 2.3.4, 2.3.5

Застосування АВС-костинга

 

Приклад 2.3.4

При випуску 100 одиниць продукції і придбанні сировини на

10 тис. грн, частка собівартості такого виду діяльності, як постачання в собівартості продукту, буде визначатися як 100/10000 = 100 грн. Далі визначимо витрати, не пов’язані з будь-яким конкретним видом діяльності. Для розподілу витрат на оплату оренди кост-драйвера за орендною платою буде площа орендованого приміщення.

Припустимо, вартість орендної плати становить 1 тис. грн за все приміщення щомісяця. Служба постачання займає 10% площі, виробництво – 50%, відділи маркетингу і продажів – по 20%. Тепер можна розрахувати вартість орендної плати відповідно до конкретного виду діяльності:

постачання – 100 грн;

виробництво – 500 грн;

маркетинг –  200 грн;

продаж – 200 грн.

Так само розраховуються інші непрямі витрати на  різні види діяльності.

Знаючи загальний обсяг виробленої продукції (100 одиниць), можна визначити частку кожної операції в собівартості одиниці продукції:

постачання – 100/100 = 1 грн;

виробництво – 500/100 = 5 грн;

маркетинг – 200/100 = 2 грн;

продаж – 200/100 = 2 грн.

Якщо розрахувати частки усіх видів діяльності, з яких складається виробництво продукту, можна визначити вартість ресурсів, що припадають на одиницю виробленої продукції.

Таким чином, ми розподілили за видами діяльності як однозначні витрати (придбання сировини), так і витрати непрямі (орендна плата) і тепер можемо підсумовувати їх для одержання собівартості одиниць продукції.

 

143