yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->1.1. Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють

Управління финансовою санацією підприємств

Основними симптомами, що свідчать про наявність організаційної кризи, можуть бути: порушення організаційних процесів; невиконання планів; збої у комунікаційних процесах; загальне погіршення показників діяльності; погіршення організаційної культури тощо. Серед головних причин виникнення організаційної кризи можуть бути: невідповідність розвитку окремих підсистем установленим параметрам їх діяльності;  невідповідність чисельності й кваліфікації працівників обраній організаційній структурі;  помилки у визначенні пріоритетів;  неправильне делегування повноважень; відсутність планів та програм розвитку фірми; відсутність регламентів робіт; затримка з переходом на нові управлінські технології або активна протидія впровадженню даних нововведень; недостатня мотивація персоналу й фірми в цілому; безсистемний характер розвитку.

Якщо діяльність фірми раціонально організована, то найпершою проблемою, з якою стикаються підприємці, є недоліки під час постачання необхідних матеріальних та технічних ресурсів для забезпечення діяльності фірми (кризою постачання). Криза постачання, як первісне явище, є результатом проблем у зовнішньому середовищі –  зонах стратегічних ресурсів, виробництві в основних постачальників або збоїв у транспортуванні цих ресурсів Крім цього, як взаємозв’язаний із внутрішньою діяльністю процес, вона може бути наслідком фінансової кризи або змін у виробничій системі. До кризових проявів різної глибини та наслідків впливу у сфері забезпечення фірми ресурсами призводить несвоєчасне, у недостатньому обсязі постачання неякісних матеріальних ресурсів, що дестабілізує функціонування даного підприємства. Існують такі підходи до  визначення кризи постачання на підприємстві:

1) тривалий у часі  процес, у період якого оборотні кошти, призначені для придбання продукції виробничо-технічного призначення, не перетворюються у виробничі запаси через їхню відсутність або з інших схожих причин;

2) тимчасове порушення процесу своєчасного і безперебійного забезпечення виробництва товарів або послуг (робіт) на підприємстві всіма видами продукції виробничо-технічного призначення (матеріально-сировинними ресурсами);

3) ситуація, що характеризується наявністю збою на одному, чи одночасно декількох етапах проходження процесу матеріально-технічного постачання підприємства (визначення планової потреби в засобах виробництва; організація і планування завезення сировини, матеріалів, палива, устаткування і т.д.; приймання і збереження продукції; управління виробничими запасами; планування потреби цехів у матеріальних ресурсах; підготовка продукції до виробничого споживання).  

Особливим аспектом антикризового управління є встановлення можливих наслідків прояву та розвитку кризових процесів у сфері забезпечення матеріально-технічними ресурсами. Загальна сукупність можливих наслідків традиційно поділяється на дві групи: кількісні наслідки та якісні наслідки кризи постачання.  До кількісних наслідків кризи постачання  групи можна віднести: невиконання зобов’язань перед споживачами; неотримання платежів; зменшення прибутків; збільшення заборгованості; втрата кваліфікованих робітників; зменшення частки підприємства на ринку; зниження технічного рівня виробництва; збільшення браку; збільшення простоїв; збільшення витрат.  Якісними наслідками кризи є:  втрата репутації у партнерів; втрата репутації на ринку; погіршення морально-психологічного клімату; ускладнення  відносин із регулюлювальними органами; втрата іміджу.

Раціональна організація та повна забезпеченість підприємницької діяльності фірми необхідними матеріально-технічними ресурсами не можуть уберегти її від проблем у виробництві.

Криза у процесі виробництва, або виробничо-технологічна криза, пов’язана зі зниженням ефективності виробничої діяльності, або її зупинкою через такі фактори, як фізичний знос та техніко-економічне  старіння основних фондів, псування або втрата оборотних фондів, неефективне використання техніки тощо. Виробничо-технологічна криза є результатом неправильного вибору виробничо-технічної стратегії підприємства, що проявляється в нездатності випускати конкурентоспроможну продукцію й може призвести до повної зупинки виробництва. Це різновид локальної кризи, за якої підприємство з режиму стабільного функціонування виробничої системи переходить у зону кризи, що  сформувалась унаслідок помилкової чи  несвоєчасної  реакції  операційної системи  на  зміни  в зовнішньому та  внутрішньому середовищі.

 

14