yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->1.1. Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють

Управління финансовою санацією підприємств

 

Фінансова криза – це вид локальної кризи, за якої спостерігається погіршення показників поточної ліквідності, фінансової стійкості з одночасним зростанням коротко- та середньострокової заборгованості, що призводить до неплатоспро-можності підприємства.

 

Як бачимо, криза підприємства настає у результаті невідповідності його фінансово-господарських параметрів  параметрам навколишнього середовища, що, у свою чергу, обумовлено неправильною стратегією, неадекватною організацією бізнесу, слабким адаптуванням до вимог ринку і, як наслідок, неплатоспроможністю, тобто виникає загроза зупинення виробництва і (чи) банкрутства. Таким чином, криза – це  безпосередня загроза виживанню підприємства. При цьому необхідно мати на увазі два аспекти:  зовнішній і внутрішній.  Зовнішній – полягає у здатності підприємства мобілізувати необхідний обсяг оборотних коштів для виконання своїх зобов’язань перед кредиторами – виплати й обслуговування боргу. Внутрішній – у здатності забезпечити обсяг оборотних коштів, необхідних для ведення господарської діяльності.  Підтримка величини власних оборотних коштів на відповідному рівні здійснюється за рахунок грошових і еквівалентних їм ресурсів підприємства.  У такий спосіб в економічному розумінні криза означає дефіцит коштів для підтримки поточної господарської (виробництво) і фінансової (кредитори) потреб у власних оборотних коштах. Цьому визначенню відповідає така нерівність:

 

                          ГК < ПГП + ПФП,                               (1.1.1)

 

де  ГК – грошові кошти;

ПГП – поточна господарська потреба у власних оборотних коштах;

ПФП – поточна фінансова потреба у власних оборотних коштах.

Поточна фінансова потреба у власних оборотних коштах (ПФП) визначається як сума майбутніх, на момент розрахунку, виплат, щодо повернення боргу (включаючи відсотки з них), а також штрафи і пені (у разі прострочених платежів) за планований період, покривається  коштами або прийнятними для кредиторів операціями взаєморозрахунків.

Поточна господарська потреба (ПГП) у власних оборотних коштах визначається як різниця між сумою виробничих і невиробничих витрат на планований період, з одного боку, і обсягом виробничих запасів підприємства у межах розмірів, передбачених кошторисом, – з іншого (наприклад, якщо за кошторисом витрати сировини А на виробництво продукції становлять 10 тис. грн, а на складі є лише на 8 тис. грн сировини А, то поточна господарська потреба в оборотних коштах становить 2 тис. грн).  Визначення граничного значення ПГП, неможливість забезпечення якої є критичним, залежить від галузевої належності та інших особливостей підприємства.

Фінансова криза проявляється у фазі розбалансованості діяльності підприємства за обмежених можливостей впливу топменеджерів на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві. З позиції фінансового менеджменту криза підприємства полягає в його нездатності здійснювати фінансове забезпечення поточної діяльності. Унаслідок настання фінансової кризи на підприємстві, через нестачу грошових ресурсів, відбуваються збої в різних сферах діяльності фірми (постачанні, виробництві, збуті тощо). На практиці, як правило, фінансова криза ідентифікується із загрозою неплатоспроможності та банкрутства. З метою попередження кризових явищ у фінансовій сфері підприємства необхідно відстежувати симптоми фінансової кризи, класифікація яких наведена в табл. 1.1.3.

Одним із найважливіших ресурсів підприємства завжди були й будуть його трудові  ресурси. Цей різновид ресурсного потенціалу фірми має певну подвійність, що проявляється у наявності як матеріальної, так і нематеріальної складової у використанні зазначених ресурсів. Підвладність персоналу різнобічному зовнішньому та внутрішньому впливу спричиняє інколи непередбачувані своєрідні процеси (конфлікти), що утворюють кризу персоналу.

 

16