yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Сутність та види реструктуризації підприємства

Управління финансовою санацією підприємств

Результати реструктуризації оцінюються за кількома показниками.

1.            Прибутковість. Оскільки значна питома вага підприємств, що розпочинають реструктуризаційні процеси, не є прибутковою, то досягнення ними рівня прибутків, які адекватні прибутковості західних компаній, є однією із цілей і водночас показником успішності цих процесів.

2.            Наявність додатних грошових потоків від основної діяльності. Функціонуючі підприємства досить часто за рахунок своїх доходів не в змозі покрити виробничі витрати. Тому зростання гро­шових потоків і їх питомої ваги в обсягах продажу дає можливість повертати борги й інвестувати кошти в оновлення й зростання виробництва, що свідчить про успіх реструктуризації.

3.            Зростання продуктивності праці. Однією з найскладніших проблем, із якими стикаються фірми, є надлишок трудових ресурсів. Із скороченням обсягів продажу на традиційних ринках підприємства повинні знаходити нові ринки збуту або скорочувати кількість свого персоналу. Для оцінки успішності цих дій використовується динаміка зростання продуктивності праці.

4.            Зростання продуктивності усіх видів ресурсів. Оцінити успішність дій у цьому напрямі можливо через показники рента­бельності та їх динаміку.

5.                          Зростання обсягів експорту. Після розпаду Радянського Союзу більшість фірм втратили свої традиційні зовнішні ринки збуту. Сучасна орієнтація на західні ринки потребує використання новітніх маркетингових технологій, підвищення якості продукції, щоб конкурувати з іноземними виробниками аналогічних товарів. Успішність реструктуризації у цьому напрямі можна оцінити за темпами зростання експорту.

Таким чином, реструктуризація в широкому розумінні:

-              передбачає комплексність змін, а не зміни лише однієї сфери функціонування (маркетинг, фінанси, виробництво і т. ін.);

-              є постійним інструментом управління, а не реалізацією од­норазової мети (наприклад, запобігання банкрутству);

-              може охоплювати майнові перетворення як елемент змін;

-              підлягає модифікації й коригуванню у ході реалізації.

При цьому реструктуризація може бути спрямована на зміни таких структур:

– майна (правового статусу);

– організаційної структури підприємства;

– виробничої структури;

– структури виробничої програми;

– структури залученого капіталу;

– структури активів;

– структури доходів і витрат;

– структури персоналу;

– інформації;

– інших структур.

Єдиної універсальної моделі реструктуризації не існує. Для кожного конкретного підприємства вона залежить від його розміру, структури, технології, ресурсів, кваліфікації персоналу, рівня менеджменту, загроз і можливостей, становища на ринку й конкуренції, поточного стану та наявних проблем.

Тому кожний проект реструктуризації вимагає індивідуального підходу. При цьому беруться до уваги цілі реструктуризації, її масштаби та глибина, джерела фінансування, можливі соціальні наслідки та їх згладжування.

Процес реструктуризації підприємства складається з таких основних етапів:

 

 

1-й етап. Розуміння необхідності змін

Реструктуризаційні процеси, як правило, ініціюються та за­проваджуються власником і вищим керівництвом, які за певними симптомами відчувають існуючі або можливі проблеми, розуміють необхідність їх вирішення й прагнуть це зробити за допомогою реструктуризації.

 

177