yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->4.1. Сутність та методи санаційного аудиту

Управління финансовою санацією підприємств

Виходячи із завдань аудиту, можна визначити предмет аудиту, який складається з дослідження економічних, організаційних, інформаційних характеристик суб’єктів господарювання. До об’єктів аудиторської діяльності належать: матеріальні, трудові та фінансові ресурси, господарські процеси; економічні результати господарської діяльності; організаційні форми, методи та функції управління. Аудит використовує методи всебічної оцінки та порівнянь. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами. Аудит може проводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законодавством (обов’язковий аудит).

Підприємства, які перебувають у фінансовому кризовому стані, потребують проведення санаційного аудиту, мета якого - оцінити санаційну спроможність підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та санаційного плану.

 

Санаційна спроможність – наявність у підприємства фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей для успішного проведення санації.

 

Тобто необхідно оцінити фінансові (фінансовий стан підприємства), організаційно-виробничі (організаційну та виробничу структуру) та правові можливості підприємства щодо проведення санаційних заходів. Критеріями санаційної можливості буде його спроможність до відновлення платоспроможності та одержання конкурентних переваг, підтримання фінансової рівноваги у довгостроковому періоді.

Саме на основі оцінки такої спроможності, тобто спроможності підприємства ефективно здійснювати свою роботу, приймається рішення про його санацію чи ліквідацію. Санаційну спроможність підприємства можна оцінити показниками поточної платоспроможності, забезпеченості власними оборотними коштами та поточної ліквідності. Якщо наприкінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів перевищує своє нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага має надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації у процесі провадження справи про банкрутство. Якщо протягом терміну, передбаченого планом санації боржника, забезпечується позитивний показник поточної платоспроможності й перевищення нормативного значення коефіцієнта покриття за наявності тенденції зростання рентабельності, платоспроможність боржника можна вважати відновленою. Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше одиниці й підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовій стан свідчить, що задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

О. Терещенко[120] пропонує визначати санаційну спроможність за формулою

 

                                        АП > ЛМ,                                   (3.4.8)

 

де АП – продисконтована очікувана вартість майбутніх активів підприємства (за умови успішної санації); ЛМ – вартість ліквідаційної маси підприємства перед проведенням санації.

 

Об’єктом санаційного аудиту є план санації – його ефективність, економічність та досяжність.

 

Економічність – мінімізація ресурсів, спрямованих на виведення підприємства із кризи, з огляду на результат.

 

Ефективність – співвідношення між запланованими результатами та ресурсами, що використані для їх досягнення.

 

Досяжність – реальність досягнення запланованих заходів з використанням наявних ресурсів, сильних сторін та можливостей підприємства.

 

Підставою для проведення санаційного аудиту підприємств-боржників можуть бути рішення:

-              господарського суду про призначення експертизи у вигляді аудиторської перевірки;

 

183