yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->4.1. Сутність та методи санаційного аудиту

Управління финансовою санацією підприємств

2.1. Оцінка та аналіз економічного потенціалу підприємства та результативності діяльності. Проводиться аудит аналізу фінансового стану підприємства згідно з Методичними рекомендаціями[121] та висловлюється власна думка щодо фінансового стану підприємства. Фінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його виробничою діяльністю. Тому, аналізуючи фінансовий стан підприємства, слід оцінити його виробничий потенціал. Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники: наявність, динаміку та питому вагу усіх виробничих активів у загальній вартості майна; наявність, динаміку та питому вагу основних засобів у загальній вартості майна; коефіцієнт зношення основних засобів; середню норму амортизації; наявність, динаміку і питому вагу капітальних вкладень та їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

2.2. Аналіз причин фінансової кризи підприємства. Санаційна спроможність підприємства значною мірою визначається його здатністю усунути причини фінансової кризи. Тому виявлення і аналіз причин кризи, наслідком яких є неплатоспроможність, його збитковість та неконкурентоспроможність, є гарантією того, що через певний період після проведення санації криза не повториться. При цьому зосереджуватися необхідно насамперед на ендогенних причинах, оскільки глибинні причини кризи криються у самому підприємстві, у недоліках його операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Такими причинами можуть бути:

– хронічна збиткова діяльність. У даному разі необхідно проаналізувати причини такої діяльності. Згідно з положеннями цивільного законодавства до збитків належать:

додаткові витрати потерпілої сторони внаслідок порушень узгоджених чи регламентованих дій з боку контрагента. Так, несвоєчасна поставка сировини, матеріалів, комплектувальних виробів може призвести до додаткових витрат через простої, екстрену доставку потрібних матеріалів з інших джерел, їх заміну. Поставка неякісної продукції спричиняє брак у виробництві і відповідно додаткові витрати тощо. Крім того, порушення нормального ритму виробництва може призвести до неналежного виконання своїх обов’язків потерпілою стороною перед партнерами, унаслідок чого виникають додаткові витрати у вигляді економічних санкцій;

втрати або пошкодження майна. Цей вид збитків може бути спричинений неналежним зберіганням і пакуванням продукції, несвоєчасною її поставкою тощо;

неодержаний прибуток (втрачена вигода). Мається на увазі прибуток, який одержала б потерпіла сторона за належного виконання контрагентом своїх зобов’язань.

При цьому необхідно мати на увазі, що збитки обчислюються за наслідками порушень договірних зобов’язань незалежно від змісту цих порушень. При розрахунку збитків важливо уникати повторного урахування деяких втрат. До основних наслідків порушення договірних зобов’язань належать:

1) заміна матеріалів та комплектувальних виробів. Тут можуть бути додаткові витрати внаслідок зміни ціни та кількості матеріалів і комплектувальних виробів. Вони обчислюються як різниця між вартістю фактично використаних матеріалів і замінених з урахування транспортно-заготівельних витрат. При цьому можливі додаткові витрати на оплату праці та інші експлуатаційні потреби. У формалізованому вигляді загальні збитки обчислюються за формулою

 

,  (3.4.9)

 

де Сзб – загальна сума збитків, грн; Смф, Смз – затрати на матеріали відповідно фактично використані та замінені, грн; Зр – доплата працівникам за підвищену трудомісткість робіт при використанні інших матеріалів, грн; Рс – відрахування на соціальні заходи, %; Рд – додаткова заробітна плата, % ; Сек – інші додаткові експлуатаційні витрати, грн;

 

186