yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->4.1. Сутність та методи санаційного аудиту

Управління финансовою санацією підприємств

 

Організаційна структура управління – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість виробничих, управлінських та інших підрозділів.

 

В ОСУ кожний її елемент має конкретне місце та відповідні зв’язки, що забезпечують їх взаємодію. Зв’язки структурних елементів системи поділяються на лінійні, функціональні та міжфункціональні. Виділяють такі типи організаційної структури управління: лінійну ОСУ, функціональну ОСУ, лінійно-функціональну ОСУ, дивізіональну ОСУ, матричну ОСУ. Оцінити ефективність організаційної структури підприємства досить складно. Для загальної кількісної оцінки ефективності організаційної структури та організаційного розвитку підприємства можна рекомендувати таку систему технічних показників:

-              середню автономність одного структурного підрозділу організаційної структури – характеризує рівень автономності роботи структурного підрозділу та визначається відношенням трудомісткості робіт, які виконуються підрозділом, до повної трудомісткості всіх робіт, що виконуються підприємством;

-              коефіцієнт контролю – показує кількість підлеглих на одного керівника, що дає змогу висловити думку щодо раціональності розподілу повноважень та визначається відношенням середньої кількості працівників, що працюють в організаційній структурі чи її підрозділі, до кількості керівників певного рівня;

-              показник кваліфікації управління – відображає реальну тривалість підготовки одного працівника для виконання певних функцій та визначається як сума тривалості загальнотеоретичної підготовки, спеціального навчання за даною спеціальністю (фахом) та тривалості практичного досвіду роботи за даною спеціальністю;

-              гнучкість організаційної структури – відображає здатність працівників організаційної структури замінювати в разі необхідності один одного та визначається відношенням кількості працівників, що можуть виконувати не лише безпосередні функції, а й суміжні, до загальної кількості працівників певного підрозділу організаційної структури;

-              рівень фондоозброєності управлінського персоналу – показує рівень технічного оснащення управлінської праці та визначається відношенням балансової вартості технічного оснащення до кількості управлінців за певний період;

-              коефіцієнт децентралізації структури – відображає рівень децентралізації структури управління та визначається відношенням кількості управлінців первинних ланок до кількості управлінців вищої ланки управління;

-               коефіцієнт еластичності структури – відтворює зв’язок між організаційною структурою управління та стратегічним розвитком підприємства і визначається співвідношенням кількості реорганізацій до кількості впроваджених нових стратегій;

-              коефіцієнт раціональності структури – відображає рівень забезпеченості підприємства управлінським персоналом та визначається відношенням фактичної кількості управлінців до нормативної.

За аналогічною схемою можна розробити більш детальну систему показників виходячи з цілей аналізу та наявних ресурсів. Тим більше вже розроблені спеціальні показники, що характеризують якість, складність, ієрархічність системи управління, рівень прийняття та об’єктивну спрямованість управлінських рішень тощо. Також необхідно взяти до уваги, що виокремлення підрозділів у самостійні підрозділи буде економічно доцільним у тому разі, коли техніко-економічні характеристики кожного зі знову створених підприємств поліпшаться.

 

188