yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->1.1. Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють

Управління финансовою санацією підприємств

Цілі антикризового управління, на думку Шапурова О. О., можна поділити на такі групи:

– організаційні цілі антикризового управління: стабільні  комунікаційні процеси між відділами, формування гнучкої до кризи організаційної структури підприємства;

– маркетингові цілі антикризового управління спрямовані на виявлення симптомів кризи збутової діяльності. До цієї групи цілей можна віднести: запобігання зменшенню кількості замовників, зниженню якості своєї продукції, аналіз цінової ситуації на ідентичні товари, спостереження за якістю продукції конкурентів;

– фінансові цілі антикризового управління: підвищення платоспроможності, підвищення і запобігання зниженню ліквідності, мінімізація наслідків фінансової кризи;

– виробничі цілі антикризового управління: зниження відсотка браку, запобігання моральному зносу обладнання, підтримка інноваційної активності, організація виробництва без простоїв;

 кадрові цілі антикризового управління: зниження плинності кадрів і запобігання різноманітним конфліктам у робочому колективі (психологічним, байдужості до праці, кризі взаємовідносин).

На основі сформованих цілей можна виділити такі головні завдання антикризового фінансового управління: своєчасне діагностування передкризового стану підприємства і вжиття необхідних заходів щодо прогнозування кризових явищ; усунення неплатоспроможності, формування фінансової стійкості підприємства, мінімізація наслідків фінансової кризи; запобігання зниженню інвестиційної привабливості, скороченню власних коштів для фінансування виробничо-господарської діяльності, залученню значних коштів, які можуть призвести до фінансових труднощів чи фінансової кризи; моніторинг і постійний аналіз кадрової політики підприємства, вжиття заходів щодо зменшення плинності кадрів та формування стабільно постійного персоналу;

Таблиця 1.2.8 – Стратегії антикризового управління та напрями щодо їх реалізації

Мета стратегії

Вид стратегії

Напрями реалізації стратегії

Виживання

Стратегія економії

Зміна організаційної структури та керівних осіб, зниження витрат

Оздоровлення

Стратегія повороту

Зміна політики ціноутворення на товар, розроблення нового товару, рекламна кампанія, створення фірмового бренда; вивчення попиту та адаптація товару до вимог покупця, раціоналізація асортименту,  вихід на нові ринки

Оздоровлення

Кризовий бізнес- інжиніринг

Підпорядкування виробництва під вимоги споживача, ефективна мотивація, ефективна система організації праці, система стимулювання персоналу, модернізація виробництва, автоматизація виробничих процесів, ефективне використання ресурсів, упровадження нових виробничих технологій, упровадження нових інформаційних технологій, упровадження комунікаційних технологій, нові системи обслуговування постачальників та споживачів, упровадження систем управління якістю, зміна схем реалізації продукції, зміна організаційної структури, функціональних обов’язків та схеми делегування повноважень, зміна структури власності

Банкрутство

Стратегія виходу

Оголошення про банкрутство, продаж активів

 

2) організація – формування оптимальної структури й обсягу використовуваних коштів, апарату управління і кадрів для ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

 

3) мотивація – система заохочень і санкцій, що стимулює зацікавленість усього колективу і кожного працівника у зростанні ефективності діяльності підприємства з метою найшвидшого виходу з кризи. Однією з основних проблем, з якою зустрічаються в антикризовому управлінні, є підвищення ступеня відповідальності менеджменту за рішення, що приймаються. Прийняття управлінських рішень, що спрямовані на стабілізацію діяльності підприємства і виведення його із кризи, повинні бути обмежені в часі. Це одна із головних умов проведення успішних антикризових заходів, оскільки розтягнуті в часі управлінські рішення від моменту прийняття до їх реалізації не дозволяють скористатися тактичними перевагами, що пов’язані зі скороченням поточних витрат, покращанням координування дій, підсиленням контролю та використанням наявних ситуаційних переваг: ресурсних (матеріальних, фінансових, людських), ринкових (цінових, конкурентних, маркетингових);

 

25