yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->1.1. Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють

Управління финансовою санацією підприємств

 

Управління грошовими потоками – система принципів та методів розроблення та реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу та використання грошових коштів, організації їх обороту, що спрямовані на забезпечення фінансової рівноваги підприємства. 

 

Варіанти моделей фінансової рівноваги з урахуванням можливих обсягів генерування та витрачання власних фінансових ресурсів можуть бути зображені матрицями фінансової стратегії, які запропоновані французькими дослідниками Ж. Франшоном та І. Романе[20].

 

Результат фінансової діяльності

РФД < 0

Результат фінансової діяльності

РФД = 0

Результат фінансової діяльності

РФД > 0

Результат виробничої діяльності РВД > 0

1

Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД=0

2

Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД > 0

3

Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД>0

Результат виробничої діяльності РВД = 0

4

Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД < 0

5

Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД = 0

6

Результат фінансово-виробничої діяльності

РФВД >0

Результат виробничої діяльності РВД < 0

7

Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД < 0

8

Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД < 0

9

Результат фінансово-виробничої діяльності

РФВД = 0

 

Рис. 1.2.2 – Варіанти моделей фінансової рівноваги підприємства в довгостроковому періоді

 

Зі схеми бачимо, що лінія фінансової рівноваги проходить через квадранти 1, 5, 9 – економічний розвиток підприємства забезпечується на принципах самофінансування. В умовах кризи  відновлення  фінансової стійкості можливе лише при знаходженні підприємства у квадрантах 2, 3, 6, тоді буде виконуватися  нерівність ОГвфр>ОПвфр. Якщо підприємство буде знаходитися у квадрантах 4, 7, 8, то криза буде поглиблюватися.

Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді досягається на третьому етапі фінансової стабілізації. Цьому етапу відповідає стратегічний механізм фінансової стабілізації.

 

Стратегічний механізм фінансової стабілізації – система заходів, спрямованих на підтримку досягнутої фінансової рівноваги підприємства у тривалому періоді.

 

Цей механізм базується на використанні моделі стійкого зростання підприємства, що характеризує можливий темп приросту обсягу реалізації продукції і має такий вигляд:

,                                 (1.2.4)

 

де DОР – можливий темп приросту обсягу реалізації продукції;

ЧП – чистий прибуток підприємства;

ККП – коефіцієнт капіталізації чистого прибутку;

А – вартість активів підприємства;

КОа – коефіцієнт оборотності активів;

ОР – обсяг реалізації продукції;

ВК – власний капітал підприємства.

 

Якщо розкласти дану модель на окремі складові – , то тоді можливий темп приросту обсягу реалізованої продукції, що не порушує фінансової рівноваги підприємства, становить добуток  чотирьох коефіцієнтів, досягнутих при рівноважному його стані на попередньому етапі: коефіцієнта рентабельності реалізації продукції; коефіцієнта капіталізації чистого прибутку; коефіцієнта левериджу активів;  коефіцієнта оборотності активів. При цьому коефіцієнт рентабельності та коефіцієнт оборотності активів  відображають ефективність бізнесу у цілому, а коефіцієнт капіталізації та коефіцієнт левериджу характеризують ефективність стратегічних фінансових рішень: вибір структури капіталу та дивідендну політику. Якщо в попередньому періоді фінансова стратегія не змінювалася, тобто базові параметри цієї стратегії залишаються такими самим, то розрахунковий показник темпу приросту обсягу реалізованої продукції є оптимальним. Будь-яке відхилення від цього оптимального значення вимагатиме або додаткового залучення  фінансових ресурсів, що означає порушення фінансової рівноваги, або генерувати додатковий обсяг цих ресурсів, не забезпечуючи ефективного їх використання в операційному процесі. Якщо підприємство планує збільшити обсяг реалізації продукції в інших межах, які відрізняються від стійкого значення темпів зростання, для встановлення нового значення показника стійкого зростання необхідно або змінити фінансову стратегію підприємства, або активізувати його виробничу та (або) збутову діяльність. Якщо ж підприємство не може вийти на запланований темп приросту обсягу реалізованої продукції, то необхідно внести зміни у фінансову стратегію.

 

32