yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Фінансовий  аналіз та антикризове управління підприємством

Управління финансовою санацією підприємств

– рівень прибутку й витрат, що дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;

– обороти фірми та якість її активів;

– обсяг і якість потоків грошових коштів.

Аналіз фінансової інформації повинен дати відповіді на два питання: 1) чи має підприємство прибуток за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за рік; 2) чи спроможне підприємство виконати свої зобов’язання і чи не призведе таке виконання зобов’язань до ліквідації фірми у зв’язку з нестачею фінансових ресурсів та банкрутством.

Інформацію для фінансового аналізу містять: фінансова звітність, статистична звітність, оперативні дані по підприємству, бізнес-план тощо. Проте фінансовий аналіз базується здебільшого на даних фінансової звітності.

 

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладено на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень. Компоненти фінансової звітності відображують різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства.

В аналізі фінансової звітності виокремлюють такі підходи[24]:

1. Школа емпіричних прагматиків.  Представники цієї школи вважають, що найважливішим аспектом фінансового аналізу є аналіз кредитоспроможності підприємства, тому вони займались оцінкою, аналізом й управлінням фінансовими ресурсами та кредитною політикою. Обґрунтовано набір відносних показників-індикаторів для визначення кредитоспроможності підприємства.

2. Школа статистичного фінансового аналізу. Представниками цієї школи були диференційовані, з огляду на галузі, підгалузі та типи підприємств, критеріальні значення коефіцієнтів. Досліджуються колінеарність і стійкість коефіцієнтів для обраних груп підприємств. Обґрунтовано, що коефіцієнтам властива мультиколінеарність у часі та просторі. Проведено класифікацію коефіцієнтів за групами: показники однієї групи корелюють між собою, а показники різних груп – відносно незалежні.

3. Школа мультиваріантних аналітиків. Основне завдання представники цієї школи вбачають у побудові піраміди показників, що базується на існуванні беззаперечного зв’язку між окремими коефіцієнтами, які характеризують фінансовий стан та ефективність діяльності підприємства (приклад: методика аналізу, запропонована менеджерами “Дюпон”).

4. Школа учасників фондового ринку. Представники цієї школи цінність фінансової звітності вбачають у можливості її використання для прогнозування рівня ефективності інвестицій у цінні папери та пов’язаного з цим ступенем ризику.

5. Школа аналітиків із прогнозування можливого банкрутства. Представники цієї школи наголошують на фінансовій стійкості

 

підприємства (стратегічний аспект[25], віддаючи перевагу перспективному аналізу, що базується на функціональній діагностиці.  Функціональна діагностика у фінансовому аналізі – це сукупність дій, що дає змогу ідентифікувати фінансовий стан досліджуваної системи й розпізнати наслідки змін, що відбуваються[26]. Діагностику можна розуміти і як оцінку діяльності підприємства з погляду одержання загального управлінського ефекту, і як визначення відхилень існуючих параметрів від заданих, і як оцінку функціонування підприємства в зовнішньому середовищі, що  постійно змінюється з метою попередження криз та оцінки ймовірності банкрутства. До функціональних діагностик належать діагностика криз підприємства або діагностика банкрутства.

 

 

50