yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Фінансовий  аналіз та антикризове управління підприємством

Управління финансовою санацією підприємств

Наслідки розвитку кризи

Вихід із кризового стану через санацію, мирову угоду, банкрутство

 

Кризове явище – це стале погіршення окремого кількісного або якісного показника функціонування підприємства, що має локальний та неістотний негативний вплив на процеси його життєдіяльності. Тобто кризове явище може бути виявлене за допомогою показників-індикаторів, кожен із яких характеризує стан розвитку кризового явища.

Кризова ситуація – це будь-яке відхилення від звичайного режиму функціонування системи або окремих її компонентів, що є стресовим для неї й у зв’язку з цим  є необхідність прийняття нестандартних рішень[29]. Діагностика кризової ситуації характеризується фактором часу. Для кризової ситуації в законодавчому порядку визначено термін розвитку кризового процесу (від 3 місяців до 12 місяців).  Перехід за цей термін буде переходом до кризового стану.

Кризовий стан – стан, за якого підприємство не може здійснювати фінансове забезпечення своєї діяльності. Крайнім проявом кризової ситуації є такий кризовий стан, як банкрутство.

 

Діагностика банкрутства – система цільового фінансового аналізу, що спрямована на виявлення параметрів кризового розвитку, які можуть призвести підприємство до банкрутства у майбутньому.

 

Від цілей і методів здійснення аналізу фінансового стану діагностика банкрутства підприємства поділяється на дві підсистеми: експрес-діагностика банкрутства та фундаментальна діагностика банкрутства.

Експрес-діагностика характеризує систему оцінки фінансового розвитку підприємства на основі даних його фінансового обліку та стандартних алгоритмів аналізу. Система експрес-діагностики банкрутства забезпечує раннє виявлення ознак кризового стану підприємства і дозволяє застосувати оперативні заходи щодо їх нейтралізації. Ця система ефективна на стадії легкої фінансової кризи. За інших масштабів кризового стану ця система обов’язково повинна доповнюватися системою фундаментальної діагностики.

Фундаментальна діагностика – це система оцінки параметрів кризового розвитку підприємства, що використовує методи факторного аналізу та прогнозування.

За цільовою орієнтацією процесу діагностування діагностику банкрутства клисифікують на антикризову та кризову.

Кризова діагностика, дослідження стану підприємства в період кризи з метою виявлення можливостей ії подолання,  здійснюється під час оцінки ймовірності банкрутства підприємств у проваджені справи про банкрутство у господарському суді. Завдання кризової діагностики: оцінка масштабності й глибини кризи; вивчення причин ії утворення; вибір найбільш ефективного варіанта процедур банкрутства з погляду законодавства. Методи діагностики, що застосовуються в судовому процесі, тобто безпосередньо після провадження у справі про банкрутство, є регламентованими, і їх зміст розкривається у відповідних нормативно-законодавчих актах[30]:

Антикризова діагностика – це дослідницький процес постійного моніторингу стану підприємства, завданнями якого є:

- своєчасне розпізнавання симптомів кризової ситуації та їх кількісний вимір;

- оцінка діяльності підприємства як цілісної системи для визначення орієнтирів;

- виявлення причин утворення кризи підприємства і вироблення найбільш раціональних управлінських рішень.

Мета антикризового діагностування – вчасно розпізнати і, таким чином забезпечити прийняття управлінських рішень, що сприятимуть зниженню впливу негативних процесів.

Результатом діагностування в цьому випадку є висновок про наявність загрози ймовірності банкрутства і  доцільності або необхідності проведення більш детального аналізу, пріоритетними напрямами якого будуть такі:

 

52