yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Фінансовий  аналіз та антикризове управління підприємством

Управління финансовою санацією підприємств

Розглянута двофакторна модель не забезпечує всебічної оцінки фінансового стану підприємства, а тому можливі дуже значні відхилен­ня прогнозу від реальності.

 

2. Оцінка ймовірності банкрутства підприємства на основі Z-рахунку Альтмана

Цей метод запропонований у 1968 р. відомим західним економістом Альтманом (Edward I. Altman). Індекс кредитоспроможності, побудова­ний за допомогою апарату мультиплікативного дискримінантного аналі­зу (Multiple-diskriminant analysis-MDA), дозволяє в першому наближенні розділити суб’єкти господарювання на потенційних банкрутів і небанкрутів. При побудові індексу Альтман досліджував 66 підприємств, поло­вина з яких збанкрутувала в період між 1946 і 1965 рр., а половина пра­цювала успішно, і 22 аналітичні коефіцієнти, які могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства. З цих показників він відібрав п’ять найбільш значущих і побудував багатофакторне регресійне рівняння. Таким чином, індекс Альтмана – це функція від деяких показників, що характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період. У загальному вигляді індекс кредитоспроможності (Z-рахунок) має вигляд:

 

,   (1.3.10)

 

де   – оборотний капітал / сума активів;

 – нерозподілений прибуток / сума активів;

 – операційний прибуток / сума активів;

 – ринкова вартість акцій / сума заборгованості;

 – обсяг продажу (виручка) / сума активів.

Результати чисельних розрахунків за моделлю Альтмана показали, що узагальнювальний показник Z може набувати значення в межах [1,81 – 2,99]. При цьому підприємства, для яких Z > 2,99, потрапляють до числа фінансово стійких, підприємства, для яких Z < 1,81, є, безумовно, неспроможними, а інтервал (від 1,81 до 2,99) становить зону невизначеності.

Z-коефіцієнт має загальний серйозний недолік, по суті, його можна використати лише для відносно великих компаній, що котирують свої акції на біржах. Саме для таких компаній можна визначити об’єктивну ринкову оцінку власного капіталу.

У 1983 р. Альтман отримав модифікований варіант своєї формули для компаній, акції яких не котирувалися на біржі:

 

,   (1.3.11)

 

де Х4 – відношення балансової вартості власного капіталу до позикового капіталу. Граничне значення Z = 1,23.

В українській практиці робилися численні спроби використання Z-рахунку Альтмана для оцінки платоспроможності й діагностики банкрутства, використовувалася комп’ютерна модель прогнозування діагностики банкрутства. Однак відмінності у зовнішніх чинниках, що впли­вають на функціонування підприємства (ступінь розвитку фондового рин­ку, здебільшого, слабкий розвиток вторинного ринку цінних паперів, податкове законодавство, нормативне забезпечення бухгалтерського обліку), а отже, на економічні показники, що використовуються в мо­делі Альтмана, спотворюють ймовірнісні оцінки.

Досвід використання зазначених моделей у низці країн: США, Канаді, Бразилії, Японії – показав, що спрогнозувати ймовірність банкрутства за допомогою п’ятифакторної моделі за 1 рік можна з точністю до 90 %, за 2 – до 70 %, за 3 – до 50%.

 

3. Модель Романа Ліса для оцінки фінансового стану

У 1972 р. Роман Ліс отримав таку формулу для Великобританії:

 

  ,    (1.3.12)

 

де   – оборотний капітал / сума активів;

 – операційний прибуток / сума активів;

 – нерозподілений прибуток / сума активів;

 – власний капітал / позиковий капітал.

Граничне значення для цієї моделі дорівнює 0,037.

 

54