yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.1. Фінансовий  аналіз та антикризове управління підприємством

Управління финансовою санацією підприємств

6. Прогнозна модель Таффлера

Британський вчений Таффлер (Taffler) запропонував у 1977 р. чотирифакторну прогнозну модель, у ході розроблення якої використав такий підхід.

Під час використання комп’ютерної техніки на першій стадії обчислю­ються 80 співвідношень за даними платоспроможних компаній і компаній, що збанкрутіли. Потім, використовуючи статистичний метод, відомий як багатовимірний дискримінантний аналіз, можна побудувати модель платоспроможності, визначаючи окремі співвідношення, що найкращим чином виділяють дві групи компаній та їх коефіцієнти. Такий вибірковий підрахунок співвідношень є типовим для визначення деяких ключових вимірювань діяльності корпорації, таких як прибутковість, відповідність оборотного капіталу, фінансовий ризик і ліквідність. Об’єднуючи ці показники і зводячи їх відповідним чином до одного, модель платоспроможності дає точну картину фінансового стану корпорації. Типова модель для аналізу компаній, акції яких котируються на біржах, набирає форми:

 

,            (1.3.14)

 

де  – операційний прибуток / короткострокові зобов’язання;

 – оборотні активи / сума зобов’язань;

 – короткострокові зобов’язання / сума активів;

 – виручка / сума активів.

 

Якщо величина Z-рахунку більше 0,3, це свідчить, що у фірми непогані довгострокові перспективи, а якщо менше 0,2, то банкрутство більш ніж ймовірне.

 

 

7.  Модель Фулмера

Середній розмір сукупних активів фірм у вибірці Фулмера – 455 тис. доларів. Початкова версія моделі містила 40 коефіцієнтів. Модель прогнозує точно у 98% випадків на рік уперед схильність до банкрутства, у 81% випадків – на два роки вперед.

Загальний вигляд моделі:

 

(1.3.15)

 

де    ;

;

;

;

;

;

;

.

 

За результатами моделі можна отримати такий прогноз:

-     втрата платоспроможності неминуча при Н < 0;

-     при Н > 0 компанія функціонує нормально з подальшою градацією.

 

8. Модель Спрингейта

Ця модель має такий вигляд:

 

                 Z = 1,03 А + 3,07 В + 0,66 З + 0,4 D,                          (1.3.16)

 

де  А – робочий капітал / загальна вартість активів;

В – прибуток до виплат / загальна вартість активів;

З – прибуток до виплат / короткострокова заборгованість;

D – обсяг продажу / загальна вартість активів.

Вважається, що точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, однак згодом цей показник меншає. Якщо Z < 0,862, то підприємство вважається потенційним банкрутом.

 

9. Узагальнена модель, побудована на основі дискримінантної функції

Згідно з деякими методиками прогнозування банкрутства побудо­вана універсальна дискримінантна функція

 

, (1.3.17)

 

де   – cash-flow / сукупні зобов’язання;

 – валюта балансу / сукупні зобов’язання;

 – чистий прибуток / валюта балансу;

 – чистий прибуток / виручка від реалізації;

 – виробничі запаси / виручка від реалізації;

 – виручка від реалізації / валю­та балансу.

Для обчислення коефіцієнта Х1 використовують показник сash-flow. Він був запроваджений на початку 50-х років XX ст. для аналізу фінансового стану підприємства та аналізу оцінки привабливості цінних паперів. Фактологічною базою аналізу сash-flow є дані звіту про фінансові результати та їх використання. Показник сash-flow характеризує величину чистих грошових потоків, що утворюються внаслідок операційної та інвестиційної діяльності й залишаються в розпорядженні підприємства в певному періоді.

 

56