yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->5.1. Економічна сутність банкрутства та його види

Управління финансовою санацією підприємств

- підприємство поза екстремальними умовами не повинне цілком вичерпувати свою позикову здатність, завжди повинен залишатися резерв позикової сили, щоб у разі потреби покрити недолік коштів;

- оскільки погроза банкрутства по-різному впливає на ринкову оцінку матеріальних і нематеріальних активів, то підприємства, у структурі активів яких переважають матеріальні активи, можуть мати більш високий фінансовий важіль;

- чим вищий комерційний ризик очікуваного доходу, тим менше повинне бути значення фінансового важеля;

- обсяг залучення позикових коштів повинен ґрунтуватися на стратегічних аспектах фінансової діяльності підприємства, що враховують обсяг капіталізації власних коштів і потребу в зовнішньому фінансуванні.

Індикатором зростання ринкової вартості підприємства є збільшення економічної доданої вартості EVA, що визначається за формулою

 

EVA = NOPAT – WACC * NA ,                   (1.3.33)

 

де NOPAT – прибуток від звичайних видів діяльності після оподаткування;

NA – чисті активи.

EVA дозволяє визначити фактичний прибуток підприємства після покриття усіх витрат на капітал. Позитивне значення ЕVА характеризує ефективне використання капіталу й означає створення доданої вартості.

Метод EVA правомірно вважати ключовим елементом розроблення ефективної фінансової стратегії, оскільки він поєднує два найважливіших показники – NOPAT і WACC, перший з який характеризує процес використання активів, другий – витрати на залучення капіталу, інвестованого в активи;

6) для оцінки ефективності діяльності підприємства: система збалансованих показників.

Питання для самоконтролю

 

1. У чому полягає суть фінансової стратегії?

2. Охарактеризуйте етапи розроблення фінансової стратегії.

3. Які методи та інструменти використовують при розроблені фінансової стратегії? Охаратеризуйте їх.

ТЕМА 5

БАНКРУТСТВО, САНАЦІЯ, ЛІКВІДАЦІЯ – МЕТОДИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

5.1. Економічна сутність банкрутства та його види

Банкрутство можна розглядати як інструмент виведення суб’єктів підприємницької діяльності з кризової фінансово-господарської ситуації, оскіль­ки в основі самої процедури банкрутства лежать конкретні юридичні й економічні дії, результатом яких є звільнення підприємства від боргів, повернення його дебі­торської заборгованості.

Зовнішніми ознаками банкрутства підприємства є невиконання вимог впродовж трьох місяців з моменту настання дати їх виконання.

Банкрутство стає юридичним фактом з моменту винесення господарським судом ухвали про визнання боржника банкрутом. Проте передує цьому досить тривала і складна процедура порушення і розгляду справи про банкрутство, в процесі якої правовий статус підприємства-боржника, проти якого порушена справа про банкрутство, може бути змінений.

 

Поняття банкрутства охоплює різні його види. В законодавчій і фінансовій практиці виділяють такі види банкрутства підприємств:

1. Фіктивне  банкрутство – завідома  неправдива заява громадянина – засновника або власника суб’єкта господарської діяльності, а також службової особи суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

2. Приховування стійкої фінансової неспроможності – умисне приховування громадянином – засновником або власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом надання недостовірних відомостей, якщо це завдало значної матеріальної шкоди кредиторові.

 

72