yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->1.1. Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють

Управління финансовою санацією підприємств

·         придбання збиткових підприємств;

·         значні запаси готової продукції на складі;

·         високі витрати на персонал;

·         високі процентні ставки;

·         неефективна маркетингова політика;

·         форс-мажорні обставини.

·         невраховані вимоги золотого правила фінансування (конгруентність строків);

·         незадовільна структура капіталу;

·         відсутність або незначний рівень страхових (резервних) фондів;

·         незадовільна робота з дебіторами;

·         надання незабезпечених товарних кредитів;

·         великий обсяг капіталовкладень із тривалим строком окупності;

·         великі обсяги низьколіквідних оборотних ак­тивів;

·         зниження кредитоспроможності підприємства;

·         високий рівень кредиторської заборгованості;

·         форс-мажорні обставини.

 

Найцікавішим аспектом антикризового управління є встановлення життєвого    циклу     підприємства,     оскільки    залежно    від    цього

 

визначаються етапи внутрішнього розвитку підприємства й прогнозуються певні кризи під час переходу з одного етапу на інший.

Життєвий цикл підприємства – це період його існування, починаючи з розроблення концепції бізнес - системи та закінчуючи ліквідацією його після досягнення місії.

Проблемам життєздатності  підприємств  на  різних етапах  життєвого  циклу  приділяють  значну  увагу  вітчизняні  й  зарубіжні  науковці  та практики, які досліджують дії  підприємства  на  кожній  стадії  життєвого  циклу  та  вибір відповідної  стратегії. Дослідження цього питання й точки зору на зазначену проблематику можна об’єднати у такі підходи:

Перший підхід базується на розгляді життєвого циклу стосовно технології конкретного підприємства. Криза на підприємстві – це боротьба двох тенденцій  його існування: функціонування  та розвитку. Функціонування - це підтримка життєдіяльності, збереження  існуючої  якості  системи, а розвиток – це набуття нової якості в умовах середовища, що змінюється[4].Основою боротьби є так званий  «закон зменшуваної ефективності еволюційного досконалення систем». Відповідно до цього закону зв’язок між витратами, що пов’язані із поліпшенням продукту або процесу, та результатами, які одержані від вкладених коштів, відображаються S – подібними кривими розвитку. Перша половина кривої - залежність між витратами та результатами прямо пропорційна[5], потім, на відповідному етапі, починається наближення до граничної межі для цієї технології та зниження темпів зростання результативності. Причому вдосконалення  окремих технічних рішень стає економічно неефективним або навіть неможливим, тобто настає межа зростання результативності використання відповідного принципу дії. Проте механізм конкуренції сприяє тому, що  розвиток не доходить до кінцевої стадії циклу (на основі старих технологій починають зароджуватися  та  розвиватися  нові[6]) і  здійснюється перехід на наступну S – подібну криву розвитку. Цей підхід базується на об’єктивному законі розвитку систем,  він є загальним  і для технічних систем,  і для товарів, послуг, секторів ринку тощо. 

Другий  підхід  ґрунтується  на  розгляді життєвого  циклу  товару,  який,  як  зазначають більшість  вітчизняних  та  зарубіжних  авторів,  послідовно проходить фазу впровадження, початкового та подальшого зростання, зрілості та занепаду. В окремих випадках можна стверджувати, що  підприємства  проходять  ті самі  етапи  розвитку, що  й  товари,  які  вони  випускають. Основна  відмінність  життєвого циклу  підприємства  від  життєвого  циклу  товару зумовлюється можливістю  роботи  підприємства  за  кількома  напрямами  або товарами, що дозволяє шляхом комбінування стадій життєвого циклу стосовно окремих напрямів досягти стабільної діяльності підприємства  загалом,  тобто  підтримувати  її  у  стадії  зрілості. Своєчасне проведення модернізації або просування на ринок нових товарів (заміна товарів що не користуються попитом) підтримує життєдіяльність підприємства. В  результаті  відбувається  перебудова  виробничо-технічної бази, організаційної структури та здійснюється перехід до наступного циклу.

 

8