yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->          Тема 11: КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ З ІНОЗЕМНИМИ БАНКАМИ

Валютні операції

          Тема 11: КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ З ІНОЗЕМНИМИ БАНКАМИ

             

          11.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій

           

            68

            Провідна роль у міжнародних розрахунках належить банкам. Маючи широкий

            практичний досвід у сфері валютно-фінансових відносин, банки надають своїм клієнтам

            широкий спектр послуг, серед яких вибір ефективніших форм міжнародних

            розрахунків, консультації щодо складання платіжних, умов зовнішньоторговельних

            контрактів, страхування ризиків, видача банківських гарантій тощо. Ступінь їх впливу в

            міжнародних розрахунках залежить від масштабів зовнішньоекономічних зв'язків

            країни, купівельної спроможності її валюти, спеціалізації та універсалізації банків, їх

            фінансового стану, ділової репутації, мережі філій і кореспондентських рахунків. Не

            останню роль в обслуговуванні клієнтів відіграє банківська практика, яка у кожній

            країні має свої традиції.

            Міжнародні розрахунки базуються на проведенні банками різного роду фінансових

            платежів. Для здійснення платежів, що перетинають кордони, банки відкривають

            іноземні філії або рахунки в банках-кореспондентах за кордоном. Усі великі банки, які

            активно працюють на міжнародному рівні, мають власні закордонні філії у

            найважливіших торговельних центрах світу — в Нью-Йорку, Лондоні, Токіо,

            Люксембурзі, Цюріху, Франкфурті-на-Майні, Гонконзі і Сінгапурі.

            Однак банки не можуть утримувати власні філії в усіх країнах, з якими їхні

            клієнти мають ділові контакти, тому для співробітництва з закордонними банками вони

            встановлюють кореспондентські відносини. У широкому розумінні кореспондентські

             відносини являють собою весь комплекс можливих форм співробітництва між

            банками.

            Установлення кореспондентських відносин здійснюється не тільки між банками,

            що розташовані в різних країнах, а й у межах національних кордонів. Число

            кореспондентів може сягати десятків тисяч. Причин укладення договорів про

            встановлення кореспондентських відносин багато. Основними з них є:

            • здійснення операцій іншим банком, який може надавати послуги дешевше і

            швидше;

            • відсутність самостійності в реалізації деяких видів послуг (можливості виходу на

            ринок для купівлі валюти тощо);

            • зниження ризику власних операцій.

           

            69

            Кореспондентські відносини між банками як у державі, так і за її межами

            виникають на основі взаємності. При виборі закордонного банку, який має

            функціонувати як банк-кореспондент, важливу роль відіграють його надійність і

            платоспроможність.

            Оформлення відносин між банками в різних країнах відбувається по-різному.

            Наприклад, в Україні та в інших країнах СНД при установленні кореспондентських

            відносин укладається двосторонній договір. У Швейцарії, Англії та інших країнах

            Європи кореспондентські відносини оформлюються за допомогою листів на ім'я

            керівництва банку з проханням відкрити коррахунок. Відкриття відносин завжди

            супроводжується низкою контрольних документів, таких як: річний звіт, баланс,

            тарифи комісійних винагород за операціями тощо.

            На практиці існують дві можливості оформлення кореспондентських відносин

            банків:

            • із взаємним відкриттям рахунків (А-кореспонденти);

            • без відкриття рахунків (Б-кореспонденти).

            У разі А-кореспондента (рис. 11.1) зв'язок між банками здійснюється через

            кореспондентський рахунок. За українським законодавством, кореспондентський

             рахунок — це рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна банківська установа за

            дорученням і на кошти іншої банківської установи на підставі укладеного

            кореспондентського договору (угоди).

            Банки відкривають рахунки в іноземних установах у національній валюті

            країни-контрагента. На рахунках відображаються всі операції, які здійснюють

            банки за дорученням своїх клієнтів та за власний рахунок. Оскільки власник

            рахунку зобов'язаний знати щоденні залишки на своєму рахунку і його стан, то для

            нього складається виписка, яка відправляється через систему СВІФТ або телексом

            чи поштою. Надсилаються також повідомлення (авізо) за рахунком про проведення

            відповідних операцій, які містять всю інформацію, необхідну учасникам останніх.

              

           

            70

           

            Рис. 11.1. А-кореспондент із взаємними зв'язками через рахунок

            Банки відкривають один одному рахунки, які поділяються на рахунок «Ностро»

            і рахунок «Лоро». «Ностро» — це кореспондентський рахунок, відкритий на ім'я

            банку в кореспондента (рахунок резидента в банку нерезидента). «Лоро» — рахунок

            банку-кореспондента, відкритий у себе (рахунок нерезидента в банку резидента). З

            метою контролю за станом рахунків «Ностро» і рухом коштів на них банк заводить у

            своєму балансі внутрішній кореспондентський рахунок, на якому дзеркально

            відображаються потоки грошових коштів на рахунках «Ностро». Це дає змогу банкам

            оперативно розпоряджатись своїм рахунком, не допускати перевищення лімітів,

            своєчасно поповнювати рахунок активами.

            У багатьох країнах світу на кошти, що перебувають на рахунках «Ностро»,

            відсотки не нараховуються. У зв'язку з цим банки намагаються тримати на рахунках

            мінімально припустимі залишки, розміщуючи тимчасово вільні кошти на світових

            ринках позичкових капіталів.

            На кореспондентських рахунках необхідно мати достатньо коштів для

            задоволення всіх платіжних доручень клієнтів банку або його власних потреб. Багатьом

            банкам, які мають добру ділову репутацію, банки-нерезиденти можуть надавати за їх

            кореспондентськими рахунками короткотермінові кредити, які називаються

             овердрафтами. В Україні, у зв'язку з кризовим станом валютного ринку, овердрафти

            іноземним банкам (особливо російським і прибалтійським) не надаються.

            Банки, які не мають великого обороту по коррахунках і не користуються довірою

            іноземців, отримати овердрафт за кореспондентським рахунком практично не можуть.

            У випадку відносин з Б-кореспондентом зв'язку через рахунок немає. Тому

            потрібна третя кредитна установа для перерахунку коштів в іноземній валюті (рис.

            11.2).

              

           

            71

            Якщо банки встановили Б-кореспондентські відносини, то вони обмінюються

            домовленостями про агентські послуги. Зокрема, у Б-кореспондента доручення, що

            надійшли прямо, виконуються негайно, і тому обов'язково має бути домовленість з

            третьою кредитною установою про придбання необхідної грошової суми.

            Для цього дуже часто між банками взаємно відкриваються кредитні лінії, які

            полегшують ділові відносини. Наприклад, Чейз Манхеттен Бенк, маючи в себе рахунок

            Дойчебанку з відповідною сумою, може відкрити кредитну лінію Укрексімбанку. При

            цьому, якщо необхідна сума грошей для виконання доручення Укрексімбанком

            перевищує суму кредиту, Чейз Манхеттен Бенк може перерахувати вказану в

            дорученні суму без необхідного покриття (за домовленістю між банками необхідна

            сума буде перерахована пізніше). Це дає змогу негайно виконати телеграфне

            доручення.

            До домовленостей, які для партнера означають пільгу, належить також взаємне

            підтвердження акредитивів, взяття на себе поручительства тощо. Розміри пільг

            орієнтуються на надійність банку, а також на обсяг його ділового обороту і обмежуються

            економічними і політичними ризиками країни банку-кореспондента.

           

            Окрім проведення платіжних операцій, через кореспондентську мережу

            відбувається також обмін інформацією про відповідні країни, їх економічний і

            політичний стан. Крім цього, надається інформація, які торговельні звичаї існують у

            країнах, що необхідно враховувати при перетинанні товарами кордонів і які прийнятні

            умови платежів.

           

           

            72

 

24