yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->          11.2. Система СВІФТ

Валютні операції

          11.2. Система СВІФТ

           

            Зростання обсягів міжнародної торгівлі і розширення міжбанківських зв'язків веде

            до збільшення обсягів валютних, кредитних і фінансових розрахункових операцій. У

            зв'язку з цим збільшується документообіг, кількість ділових паперів — платіжних

            фінансових документів. Крім цього, учасники ринку постійно обмінюються

            інформацією про курси валют і цінних паперів, процентні ставки тощо.

            Інформаційні потоки виходять за межі національних кордонів. Для підвищення

            ефективності проведення розрахунків та уніфікації операцій банки почали

            встановлювати комп'ютерні системи, які прискорили швидкість проведення платежів.

            Однак ще на початку комп'ютеризації розрахунків банки розробляли свої власні

            системи, які поліпшували внутрішню ефективність роботи, але відсутність загальних

            стандартів унеможливлювала зв'язки з системами інших банків. Тому міжбанківські

            перекази здійснювалися в паперовому вигляді через телекс, пошту або фізичну

            доставку.

            Зростання платіжного обороту між банками країн світу викликало необхідність

            створення комунікаційних систем стандартизованого вигляду, які б працювали з

            уніфікованою інформацією. У 70-х роках XX ст. почали створюватися такі системи.

            Однією з найбільш популярних і ефективних стала система СВІФТ.

            У 1973 р. у Брюсселі було створено акціонерне товариство — Всесвітню

            міжбанківську фінансову телекомунікаційну мережу (SWIFT). Офіційно вона почала

            працювати з 1977 р. Головна мета СВІФТ — швидкісне передання банківської і

            фінансової інформації на базі засобів обчислювальної техніки. Спочатку мережа

            СВІФТ охоплювала понад 500 банків із 15 країн світу. У 1993 р. її послугами

            користувалися вже 3700 банків і фінансових установ із 92-х країн. Кількість

            користувачів системи із року в рік зростає. У 90-х роках банки України також стали

            користувачами системи СВІФТ. Щоденно через цю систему проходить понад 2 млн

            повідомлень. Інформація передається цілодобово.

            Мережа СВІФТ складається з двох поєднаних один з одним центрів управління в

            Амстердамі і Калпепері (США) з численними системами комп'ютерів для управління

           

            73

            мережею і передання даних. З цими центрами управління поєднані національні

            концентратори в окремих країнах-учасницях. Деякі кредитні установи поєднуються з

            центрами управління через підключені мережі, або через свої центральні інституції з

            національними концентраторами.

            Головними сферами діяльності системи СВІФТ є:

            • платежі — системи для виконання банківських інструкцій, інструкцій клієнта,

            повідомлень, заяв, клірингу і розрахунків;

            • цінні папери — системи для підтримки торговельних підтверджень, клірингу,

            розрахунків і процедури зберігання. СВІФТ надає мережеві послуги для CREST

            (система розрахунків за цінними паперами у Великобританії) і CGO (клірингова палата

            і депозитарій у Великобританії);

            • іноземна валюта і грошові ринки — системи для підтримки повідомлень

            підтвердження, відповідностей, двосторонніх і багатосторонніх відносин. СВІФТ

            забезпечує засоби відповідностей і повідомлень для ECHO (Клірингова палата

            іноземної валюти Інтербанку в Лондоні).

            Передання та обробка інформації через СВІФТ здійснюється протягом 20 сек.

            Основне досягнення СВІФТ — це створення і використання стандартів банківської

            документації, яку визнано Міжнародною організацією інформації (ISO). Уніфікація

            банківських документів дала змогу уникнути багатьох помилок при здійсненні

            міжнародних

            міжбанківських

            розрахунків.

            Переваги

            стандартів

            системи

            міжбанківської комунікації стали настільки очевидними, що аналогічні системи почали

            їх також застосовувати на національному рівні (англійська ЧЕПС, французька САЖ1ТЕР,

            американська ЧІПС, швейцарська СІК, українська СЕП і др.).

           

           

 

25