yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->          Тема 12: КОНТРОЛЬ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Валютні операції

          Тема 12: КОНТРОЛЬ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

             

          12.1. Поняття валютного регулювання

             

           

            74

            Складовою частиною грошової системи країни є національна валютна система.

             Валютна система - це форма організації валютних відносин. Останні, у свою чергу,

            охоплюють відносини між суб'єктами, які беруть участь в операціях, пов'язаних із

            валютою; такі валютні відносини регулюються національним законодавством. У

            даному випадку постає питання про поняття валютного регулювання як форми

            правового режиму, що дозволяє учасникам валютних відносин здійснювати валютні

            операції за умови дотримання валютних обмежень та під контролем держави.

            У науковій літературі існує кілька поглядів щодо визначення поняття

            валютного регулювання. Так, на думку В.Т. Ковальова, валютне регулювання - це

            законодавча форма здійснення валютної політики держави. Схожу позицію займає і

            М.В. Сапожников, який вважає, що валютне регулювання - це сукупність засобів

            (економічних та адміністративних), спрямованих на досягнення цілей державної

            валютної політики. На думку ж М.П. Кучерявенка, валютне регулювання становить

            собою діяльність держави і уповноважених нею органів щодо організації та

            здійснення валютних операцій, встановлення характеру відносин між державою і

            суб'єктами, на яких поширюється валютне регулювання, правових форм їх

            здійснення, закріплення основ правового статусу суб'єктів валютного регулювання,

            характеру відносин між державою і резидентами та нерезидентами. Б.Ю. Дорофєєв

            визначає

            валютне

            регулювання

            як

            комплекс

            заходів

            (законодавчих,

            адміністративних, економічних та організаційних), які покликані стабільно

            змінювати і підтримувати певне співвідношення курсу національної та іноземних

            валют, змінюючи попит та пропозицію на ринку, а О.А. Костюченко вважає, що

            валютне регулювання - це діяльність держави, спрямована лише на регламентацію

            міжнародних розрахунків і порядку здійснення угод з валютними цінностями.

            Найбільш прийнятною для розкриття всіх особливостей валютного

            регулювання є позиція М.П. Кучерявенка і Н.В. Сапожникова, оскільки валютне

            регулювання не може обмежуватися лише регламентацією міжнародних

            розрахунків та порядком здійснення угод з валютними цінностями, як вважають

            Б.Ю. Дорофеев та О.А. Костюченко. Також слід зазначити, що валютне

            регулювання не може трактуватися лише як підтримання певного співвідношення

           

            75

            курсу національної та іноземних валют шляхом зміни попиту та пропозиції на

            ринку, а полягає й у створенні найбільш сприятливих умов для формування

            внутрішньої валютної системи; організації порядку здійснення валютних операцій;

            розв'язання питань стосовно створення системи органів управління цією сферою та

            визначення їх компетенції.

            Таким чином, під валютним регулюванням слід розуміти діяльність держави в

            особі уповноважених нею органів (орган і н валютного регулювання і контролю) із

            застосування адміністративних та економічних методів впливу на учасників

            валютних правовідносин щодо здійснення валютної політики в державі.

            На національному рівні валютне регулювання здійснюється на базі принципів і

            методів, які визначаються МВФ та регіональними союзами, до яких входять окремі

            країни. У своєму практичному втіленні воно охоплює всі ланки валютних відносин,

            що склалися в тій чи іншій країні. Зміст системи валютного регулювання

            конструюється чинним законодавством і правовими нормами окремих країн.

            Слід сказати, що валютне регулювання спрямоване перш за все на організацію

            міжнародних розрахунків, визначення порядку здійснення операцій з іноземною

            валютою та іншими валютними цінностями і є, таким чином, формою державного

            впливу на зовнішньоекономічні відносини в країні.

            На території країни немає єдиного нормативного акта, який би регулював

            валютні відносини. Його роль виконують Декрет Кабінету Міністрів України «Про

            систему валютного регулювання та валютного контролю», Закон України «Про

            зовнішньоекономічну діяльність», Закон України «Про порядок здійснення

            розрахунків у іноземній валюті», Закон України «Про державну податкову службу»,

            Закон України «Про Національний банк України», Закон України «Про митну

            справу України».

            Аналізуючи тенденції валютного ринку в Україні з 1993 року, можна дійти

            висновку, що ситуація в цьому секторі відзначається постійними змінами й

            нестабільністю.

           

            76

            На законодавчому рівні мета та завдання валютного регулювання не визначені,

            проте аналізуючи тенденції розвитку фінансової системи країни взагалі та валютної

            системи зокрема можна виділити такі завдання валютного регулювання:

            а)

            розробка та прийняття відповідними органами нормативно-правових

            актів, що визначають принципи і порядок здійснення валютних операцій на

            території України, порядок ввезення та вивезення іноземної валюти, права та

            обов'язки суб'єктів валютних відносин, відповідальність за порушення валютного

            законодавства;

            б)

            визначення основних засад внутрішньої та зовнішньої валютної

            політики держави;

            в)

            формування державного валютного резерву для забезпечення

            фінансових зобов'язань держави в іноземній валюті;

            г)

            організація системи курсоутворення, захист і забезпечення необхідного

            ступеня конвертованості національної грошової одиниці;

            д)

            регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними

            цінностями;

            є) регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист

            іноземних інвестицій;

            є) забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на

            національний валютний ринок.

            Аналізуючи зміст виділених завдань валютного регулювання, можна

            констатувати, що основним (загальним) завданням валютного регулювання є захист

            національної грошової одиниці та можливість учасників валютних відносин

            здійснювати валютні операції з урахуванням валютних обмежень.

            Важливим питанням щодо сутності валютного регулювання є питання

            визначення принципів такого регулювання. Беззаперечним є той факт, що валютне

            регулювання здійснюється на основі загальноприйнятих принципів правового

            регулювання, таких, як законність, системність, ефективність, гласність, прозорість

            та додержання прав і охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

            На думку Л.М. Кравченко, правове регулювання валютних відносин взагалі та

           

            77

            валютного регулювання зокрема має свої специфічні принципи. Серед них можна

            виділити такі:

            • принцип попередження незаконного витоку капіталу за кордон та мобілізації

            валютних ресурсів;

            • принцип конвертації валюти України за поточними операціями;

            • принцип обмеження використання іноземної валюти у внутрішньому обороті;

            • принцип здійснення контролю за обігом іноземної валюти та валютних

            цінностей.

            Досягнення головної мети валютного регулювання можливе лише за умови

            ефективного використання всіх інструментів впливу на валютні правовідносини в

            країні, тобто використання принципів та застосування всіх методів валютного

            регулювання.

           

 

26