Немеханічний механізм господарського механізму - Внутрішній економічний механізм підприємства - Конспект лекций
ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Економіка->Содержание->Немеханічний механізм господарського механізму

Внутрішній економічний механізм підприємства

Немеханічний механізм господарського механізму

 

   Господарський механізм – це система організації суспільства, яка реалізується самим суспільством.

   Використання слова «механізм» пов’язано:

   1) з мовною традицією, яка не завжди враховує міркування «чистої науки»;

   2) використання терміну «механізм» пов’язане з поняттям «чистої організації».

   Господарський механізм є системою організації системи, системою системи та одночасно системою у системі, з іншого боку організацією організації і одночасно організацією в організації.

   Немеханічний характер суспільного виробництва і господарського механізму обумовлено такими положеннями:

   1) прямування господарства – це рух по «колу» у процесі продуктообміну та руху від однієї господарської ситуації до другої. Це справедливий рух;

   2) господарству і господарюванню властиво оновлення. Оновлення, виникнення нового стану, відображає не оберненість господарського процесу, неможливість його руху назад, тим більше повторення в зворотному напрямі. Оновленість – процес об’єктивний;

   3) збіг між об’єктивними результатами та попередніми суб’єктивними намірами часто і в певному розумінні ймовірнісне.

 

   Закономірності та протиріччя господарського механізму

 

   Господарському механізму притаманні різні закономірності та протиріччя. Важливість розгляду закономірностей та протиріч господарського механізму обумовлена тим, що вони  значною мірою можуть визначати якість механізму.

   Якість механізму є поняттям, яке відображає сутність і характерну специфіку конкретного механізму (відмітні риси). Якість механізму визначає якісно-структурні закономірності.

   Якість господарського механізму залежить від середовища його функціонування. Середовищем функціонування господарського механізму є соціальні і природні фактори.

   Розкриття якості основного суб’єкта господарювання дозволяє розкрити і якості усього господарського механізму, тому що суб’єкти є головними структурними елементами господарського механізму.

   Структурні закономірності господарського механізму:

   1) закон необхідного якісного і кількісного різноманіття структури – головний структурний закон механізму. Наприклад, формування ринково-орієнтованого господарського механізму потребує створення відповідної ринкової інфраструктури;

   2) структура механізму завжди надмірна по відношенню до самої себе. Наприклад, потрібен запас міцності при формуванні податкової системи для подальшої реалізації нових видів податків.

   Обидві структурні закономірності – різноманітності і надмірності – відображають протилежні тенденції – прагнення до одноманітності і до недостатності.

   Організаційно-функціональні протиріччя господарського механізму:

   1) протиріччя між суб’єктивними і об’єктивними, свідомими і стихійними моментами організації виробництва. Наприклад, організація малого бізнесу на початку становлення перехідної економіки має стихійний і одночасно об’єктивний характер;

   2) протиріччя між функціонуванням приватних механізмів і організацією цілісного господарського механізму. Ступінь скоординованості часток та цілого в організації суспільного виробництва має пряме відношення до ефективності відтворювального процесу;

   3) протиріччя між централізованою і децентралізованою організацією виробництва є основним протиріччям господарського механізму як системи організації суспільного виробництва або основним організаційним протиріччям.

   Виробництво має також протиріччя між індивідуальною і суспільною працею, яке є основним організаційним протиріччям господарського механізму як системи організації виробництва або основне виробниче протиріччя.

Це виробниче протиріччя відображається в декількох конкретних протиріччях:

-   між індивідуальною і суспільною корисністю праці;

-   між затратами праці на продукт і пропорцією його обміну на інші продукти;

-   між корисністю продукту і затратами праці на його виробництво.

Існує виробнича і невиробнича сфери відтворювальних процесів. Протиріччя між виробничим і невиробничим господарюванням є основним протиріччям господарського механізму як господарської організації, або основним господарським протиріччям.

Неможливість підтримання оптимального співвідношення між виробничою і невиробничою сферами господарювання характеризує не тільки зниження динамічності і ефективності виробництва, але і свідчить про низьку рентабельність господарського механізму.

 

 

 

 

 

5