yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Європейське право навколишнього середовища

Стаття 8

Завдання та пріоритетні сфери дій щодо сталого використання й управління природними ресурсами і відходами

1. Цілі, визначені у статті 2, повинні досягатися за допомогою перерахованих нижче завдань:

– забезпечення того, щоб споживання ресурсів і пов’язаного з ним впливу не перевищувало потенційної здатності навколишнього середовища та порушення зв’язку між економічним зростанням і використанням ресурсів. У цьому контексті слід наголосити на орієнтовній меті — досягнути 22 % виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії до 2010 року в Співтоваристві задля суттєвого збільшення ефективності ресурсів та енергії;

– досягнення суттєвого загального зменшення об’ємів вироблених відходів за допомогою ініціатив щодо попередження їх виникнення, кращої ефективності ресурсів і переходу до більш сталої структури виробництва та споживання;

– суттєве зменшення кількості відходів, які підлягають видаленню, і об’ємів небезпечних відходів, які виробляються, уникаючи збільшення викидів у повітря, воду та ґрунти;

– заохочення повторного використання, а для відходів, які все ще виробляються: рівень небезпечності слід знизити і вони повинні мати якнайменший ризик; перевага має надаватись утилізації, особливо рециркуляції; кількість відходів, що підлягають видаленню, повинна бути мінімальною, і вони мусять видалятися безпечним способом; відходи, які підлягають видаленню, мають видалятись якомога ближче до місця їх виробництва, при цьому не призводячи до зменшення ефективності операцій із оброблення відходів.

2. Ці завдання виконуються, беручи до уваги підхід Комплексної політики продукції і стратегії Співтовариства щодо поводження з відходами11, за допомогою таких пріоритетних дій:

(і) розробки тематичної стратегії щодо сталого використання і управління ресурсами, включаючи, зокрема:

(a) оцінку матеріалів і потоків відходів у Співтоваристві, включаючи імпорт та експорт, наприклад, використовуючи інструмент аналізу потоку матеріалів;

(b) огляд ефективності заходів політики і впливу субсидій, пов’язаних із природними ресурсами і відходами;

(c) встановлення цілей та завдань щодо ефективності ресурсів і зменшення їх використання, скорочуючи зв’язок між економічним зростанням і негативним впливом на навколишнє середовище;

(d) сприяння методам і техніці видобутку та виробництва для заохочення еко-ефективності і сталого використання сировини, енергії, води й інших ресурсів;

(e) розробку й імплементацію широкого кола інструментів, включаючи

Резолюція Ради від 24 лютого 1997 року про стратегію Співтовариства щодо поводження з відходами (OJ C 76, 11.03.1997, p.1).

   

 51

50Розділ 2

дослідження, передачу технологій, ринкові та економічні інструменти, програми хорошої практики й індикатори ефективності ресурсів;

(іі) розробки та імплементації заходів щодо запобігання та поводження з відходами за допомогою, зокрема:

(a) розробки комплексу кількісних та якісних цілей зі зменшення щодо всіх відповідних відходів, які повинні бути досягнуті на рівні Співтовариства до 2010 року. Комісія розробляє пропозиції таких цілей до 2002 року;

(b) заохочення екологічного та сталого дизайну продукції;

(c)  підвищення інформованості про можливий внесок громадськості в зменшення відходів;

(d)  формулювання оперативних заходів, спрямованих на заохочення попередження виникнення відходів, наприклад, стимулюючи повторне використання і утилізацію, поступово ліквідуючи певні речовини й матеріали, за допомогою заходів, пов’язаних із продукцією;

(e) подальшу розробку індикаторів у сфері поводження з відходами;

(ііі) розробки тематичної стратегії щодо рециркуляції відходів, включаючи, зокрема:

(a) заходи, спрямовані на забезпечення розподілу джерел, збір і рециркуляцію пріоритетних потоків відходів;

(b) подальший розвиток відповідальності виробника;

(c) розвиток і передачу екологічно чистої технології з рециркуляції та оброблення відходів;

(іv) розробки чи перегляду законодавства з відходів, включаючи, зокрема, відходи будівництва і демонтажу, стічного мулу12, відходи, що розкладаються біологічним шляхом, пакування13, батареї14 та перевезення відходів15, уточнення різниці між відходами і невідходами, розробки адекватних критеріїв для подальшого вироблення Додатку ІІА та ІІВ рамкової директиви про відходи16.

12  Директива Ради 86/278/ЄЕС від 12 червня 1986 року про захист навколишнього середовища, і, зокрема, ґрунту, коли в сільському господарстві використовується стічний мул (OJ L 181, 4.07.1986, p.6). Директива доповнена Актом про приєднання 1994 року.

13  Директива 94/62/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 20 грудня 1994 року щодо пакувальних матеріалів та відходів пакування (OJ L 365, 31.12.1994, p.10). Директива доповнена Рішенням Комісії 1999/177/ЄЕС (OJ L 56, 4.03.1999, p.47).

14  Директива Комісії 93/86/ЄЕС від 4 жовтня 1993 року, яка доповнила згідно із технічним прогресом Директиву Ради 91/157/ЄЕС щодо батарей та акумуляторів, які містять деякі небезпечні речовини (OJ L 264, 23.10.1993, p.51).

15  Регламент Ради (ЄЕС) №259/93 від 1 лютого 1993 року про нагляд і контроль за перевезенням відходів в межах Співтовариства, а також з та в Співтовариство (OJ L 30, 6.02.1993, p.1). Регламент зі змінами, внесеними Рішенням Комісії 1999/816/ ЄЕС(OJ L 316, 10.12.1999, p.45).

16  Директива Ради 75/442/ЄЕС від 15 липня 1975 року про відходи (OJ L 135, 6.06.1996, p.32).

   

 52

Предмет і структура європейського права навколишнього середовища                 51

 

18