yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Правове регулювання у галузі попередження зміни клімату в рамках ЄС                141

Європейське право навколишнього середовища

Правове регулювання у галузі попередження зміни клімату в рамках ЄС                141

– відобразити в звітуванні щодо моніторингового механізму зо­бов’язання та керівні принципи для імплементації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату й Кіотського протоколу;

– гармонізувати та надати подальшу інформацію щодо прогнозів викидів на рівні держав-членів і Співтовариства;

– поділити зобов’язання щодо звітування і спільного їх виконання між державами-членами та Співтовариством.

Ця пропозиція розширює рамки існуючого механізму моніторингу, щоб можна було брати до уваги реєстри, гнучкі механізми та співпрацю, які передбачаються Кіотським протоколом. Річні звіти, таким чином, включатимуть реєстри викидів парникових газів і до­даткову інформацію, визначену Кіотським протоколом.

У двох перших оціночних звітах щодо Директиви 93/389/ЄЕС8 Комісія не змогла сказати, чи прийнятих заходів буде достатньо для досягнення поставлених цілей, оскільки держави подали недостатньо даних щодо імплементації заходів, прийнятих державами-членами.

У трьох звітах про імплементацію Директиви 1999/296/ЄС9 вже йдеться про прогрес, досягнутий державами-членами в звітуванні щодо реєстрів викидів і їх національної політики та заходів. Згідно зі звітами, Європейський Союз ще повинен розробляти нову політику зі зменшення викидів і відповідності зобов’язанням згідно з Кіотським протоколом. У 2000 році викиди парникових газів зменшилися на 3,5 % порівняно з 1990. Такі результати були досягнуті завдяки суттєвим зниженням викидів парникових газів у Великобританії та Німеччині. Викиди від транспорту збільшились у всіх державах-членах, за винятком Фінляндії. Тому необхідні додаткові заходи, щоб дотримуватись зобов’язань, взятих згідно з Кіотським протоколом.

Останнім часом більше уваги звертається на регулювання викидів парникових газів, інших, ніж СО2, зокрема фторованих парникових газів, таких як гідрофторвуглеці, перфторвуглеці та шестифториста сірка. Ці гази включені до Кіотського протоколу, і зменшення їх викидів допоможе досягти цілей Європейського Союзу згідно із Протоколом.

11 серпня 2003 року Комісія винесла на розгляд Європейського Парламенту та Ради проект Регламенту Європейського Парламенту і Ради щодо деяких фторованих парникових газів10. Проект передбачає обмеження на продаж і використання газів, звітування дер-жав-членів.

8     COM (94) 67 final та COM (96) 91 final.

9     COM (2000) 749 final, COM (2001) 708 final, COM (2002) 702 final.

10  COM (2003) 492 final.

   

 143

142Розділ 6

3. Правове регулювання торгівлі квотами у європейському праві.

Згідно з Кіотським протоколом, прийнятим у 1997 році, Євро­пейське Співтовариство взяло на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів на 8% між 2008-2012 роками, порівняно з рівнем 1990 року. На даний момент Співтовариство хоче якомога швидше імплементувати свої власні торговельні схеми, ще до того, як будуть впроваджені міжнародні торгівельні схеми у 2008 році.

Питання торгівлі квотами між державами-членами Європейського Союзу розглядається у Зеленій книзі щодо торгівлі викидами пар­никових газів у межах Європейського Союзу11 та Комюніке Комісії Раді та Європейському Парламенту щодо політики ЄС і заходів зі зменшення викидів парникових газів: У напрямку до Європейської програми дій зі зміни клімату12.

Кіотський протокол передбачає спільне виконання зобов’язань, тобто розподіл квот між державами-членами. Зменшення викидів на 8% передбачається для Співтовариства, а не для кожної окремо взятої держави-члена.

Торгівля викидами — це схема, згідно з якою компанії розподіляють квоти своїх викидів парникових газів згідно з загальними екологічними цілями своїх урядів. Це дуже практична система, при якій окремі компанії можуть викидати більше, ніж їхня квота за умови, якщо вони можуть знайти іншу компанію, яка викидає менше від своєї квоти, і вона хоче продати свою „зекономлену” квоту.

Передбачається, що торгівля квотами у межах Співтовариства зменшить затрати на імплементацію Співтовариством зобов’язань згідно із Кіотським протоколом.

Нещодавно було прийнято Директиву 2003/87/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 13 жовтня 2003 року, яка встановлює схеми для викидів парникових газів13, яка дозволяє торгівлю у межах Співтовариства, котра доповнює Директиву Ради 96/61/ЄС.

Директива встановлює схеми торгівлі квотами викидів парникових газів для сприяння зменшенню парникових газів економічно ефективним способом.

З 1 січня 2005 року, усе устаткування, яке проводить діяльність, перераховану у Додатку І, і викидає парникові гази, повинне мати від­повідні дозволи, видані компетентними органами. Дозвіл міститиме

COM (2000) 87 final. COM (2000) 88 final.

   

 144

Правове регулювання у галузі попередження зміни клімату в рамках ЄС                143

деталі про назву й адресу оператора; діяльність і викиди установки; методологію та частоту моніторингу; вимоги щодо звітування про викиди та ін.

Кожна держава-член розробляє свій національний план, в якому вказує кількість квот, котрі планує надати на певний період. Квоти для початкового періоду (1 січня 2005 року — 31 грудня 2007 року) надаються безкоштовно. Держави-члени забезпечать вільне перемі­щення квот у межах Європейського Співтовариства.

У кінці кожного року оператор подає звіт компетентному органу щодо викидів парникових газів, вироблених підприємством протягом року. Передбачено штрафи за недотримання вимог.

Щороку держави-члени подають у Комісію звіт про застосування Директиви. Комісія публікує річний звіт на основі цих звітів.

Наразі говорити про дієвість даного механізму рано, адже держа-ви-члени ще не встигли інкорпорувати положення цього нормативно-правового акту у своє законодавство.

4. Альтернативні види енергії як засіб попередження зміни клімату.

Одним із засобів боротьби зі зміною клімату є регулювання питань, пов’язаних зі зміною клімату, у різних галузях, зокрема у промисловості, транспорті, енергетиці та ін. На даний момент у Європейському Союзі дуже актуальним є питання використання альтернативних видів енергії й вживання заходів для підвищення ефективності її використання та питання енергозбереження. Перед Європейським Співтовариством стоїть завдання збільшити викори­стання відновлюваної енергії з 6 до 12 % до 2010 року та збільшити енергоефективність на 18 % до 2010 року порівняно із 1995 роком.

У 1992 році Європейська Комісія запропонувала Директиву14 для впровадження податку на всі енергопродукти, за винятком віднов­люваних. Мета — покращення ефективності енергії і заміна палива на таке, яке спричинює менше викидів СО2 чи зовсім їх уникає. Проте з впровадженням цього нормативно-правового акту виникли труднощі, тому Комісія запропонувала так званий перехідний період, впродовж якого держави-члени можуть встановлювати податок вибірково, лише на певні продукти. Окрім цього, було запропоновано реструктуризувати системи акцизного збору Європейського Співто­вариства на енергопродукти.

СОМ (92) 226 final.

   

 145

 

50