yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Oхорона біологічного різноманіття у європейському праві179

Європейське право навколишнього середовища

Oхорона біологічного різноманіття у європейському праві179

І включає, зокрема, деякі види бобра, видри, койота, вовка, рисі, со­боля, єнота, ондатри, ласки, борсука, куниці та горностая.

Окремі вимоги встановлюються також до переміщення певних видів у межах Співтовариства. Переміщення видів, передбачених у переліку Додатка А до Регламенту №338/97, вимагає попередньої згоди компетентного органу країни, у якій знаходяться ці види. Переміщення видів переліку Додатка В цього Регламенту здійснюється лише за умови дотримання набувачем цих видів правил охорони тварин, зокрема, щодо необхідних умов утримання.

У разі потреби, Комісією можуть у будь-який час встановлюватись обмеження на утримування та перевезення певних видів, впровад­ження яких у Співтовариство обмежено.

Регулювання торгівлі здійснюється відповідними органами дер-жав-членів. На рівні Співтовариства створюється спеціалізований орган — Комітет із торгівлі дикою флорою та фауною. Держави-члени визначають компетентні органи для здійснення регулювання торгівлі видами, а також митні органи для проведення відповідних перевірок. Переліки таких органів публікуються в Офіційному Віснику Євро­пейських Співтовариств21.

На держави-члени також покладається обов’язок моніторингу дотримання вимог із торгівлі видами та притягнення до відповідальності за їх порушення.

Держави-члени та Комісія готують щорічні звіти про обсяги торгівлі видами, передбаченими переліками Додатків до Регламенту №338/97 та раз у два роки готують детальні звіти щодо імплементації цього Регламенту.

Даним Регламентом також впроваджується система обміну інфор­мацією між різними органами, залученими до регулювання торгівлі видами, зокрема державами-членами, Комісією, Секретаріатом Кон­венції CITES.

4. Охорона біологічного різноманіття від негативного впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

У той час, як біотехнологія22 забезпечує ряд позитивних досягнень для суспільства, впровадження генетично модифікованих організмів (надалі ГМО) у навколишнє середовище може мати значний негатив-21 Переліки опубліковано у Офіційному Віснику C 356, 08.12.1999 (щодо визначених державами-членами органів) та C 356, 08.12.1999 (щодо визначених державами-членами місць імпорту та експорту).

22 Біотехнологія , відповідно до Конвенції про охорону біологічного різноманіття, означає будь-який вид технології, пов’язаний з використанням біологічних систем, живих організмів або їх похідних для виготовлення або зміцнення продуктів або процесів з метою їх конкретного вживання.

   

 181

180Розділ 7

ний вплив на біорізноманіття. Застосовуючи принцип попередження, Співтовариство встановило, зокрема, згідно з Директивами 90/ 219/ЄЕС (щодо модифікованих мікроорганізмів) та 90/220/ЄЕС23 (щодо ГМО) механізми оцінки, регулювання, управління та контролю ризиків, пов’язаних із використанням і випуском у навколишнє середовище ГМО, отриманих в результаті біотехнології, що можуть негативно вплинути на біорізноманіття. Більше того, Співтовариство брало активну участь у розробленні Картагенського протоколу з бі-обезпеки до Конвенції про охорону біологічного різноманіття (надалі Протокол), підписаного Співтовариством у 2002 р.24. Питанню регулювання використання генетично модифікованих організмів приділяється у Співтоваристві все більше і більше уваги. Регулювання використання ГМО здійснюється, в основному, за допомогою Регламентів, більшість з яких були прийняті в останні роки. Ними, зокрема, регулюються питання транскордонного перевезення ГМО, використання генетично модифікованих продуктів харчування та кормів, відстежування та маркування ГМО і продуктів харчування з ГМО, введення нових продуктів, що використовують ГМО.

На сьогодні використання ГМО регулюється Директивою 90/ 219/ЄЕС щодо використання генетично модифікованих мікроорганізмів у замкнутих системах25, Директивою 2001/18/ЄEC про умисний випуск у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів і відміну Директиви Ради 90/220/ЄЕС26, Регламентом № 1946/2003 про транскордонне перевезення генетично модифікованих організмів27, Регламентом № 1829/2003 про генетично модифіковані продукти харчування та корми28, Регламентом № 1830/2003 щодо відстежування та маркування генетично модифікованих організмів і відстежування продуктів харчування та корму, виготовлених із генетично модифікованих організмів та внесення змін до Директиви 2001/18/ЄС29, Регламентом № 258/97 щодо нових продуктів та інгредієнтів нових продуктів30.

23  OJ L 117 , 08/05/1990. Ця Директива була замінена Директивою 2001/18/ЄEC Європейського Парламенту та Ради від 12 березня 2001 р. про умисний випуск у нав колишнє середовище генетично модифікованих організмів та відміну Директиви Ради 90/220/ЄЕС (OJ L 106 , 17/04/2001).

24  Картагенський протокол з біобезпеки до Конвенції про охорону біологічного різноманіття (Рішення Ради 2002/628/ЄС (OJ L 201, 31.7.2002).

25  OJ L 117, 08/05/1990.

26  OJ L 106 , 17/04/2001.

27  OJ L 287, 05/11/2003.

28  OJ L 268 , 18/10/2003.

29  OJ L 268 , 18/10/2003.

30  OJ L 43,14.02.1997.

   

 182

 

63