yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Oхорона біологічного різноманіття у європейському праві187

Європейське право навколишнього середовища

Oхорона біологічного різноманіття у європейському праві187

основні життєві характеристики організмів, гени дозволяють їм зберегти свої ознаки, пристосовуватися до умов середовища, виживати та відтворювати собі подібних. Втрачаючи особину, ми втрачаємо її генетичну інформацію, її неповторні особливості. Очевидно, що зі зменшенням чисельності виду ми втрачаємо і частину генного різноманіття. На жаль, цей процес незво-ротній. Чи не найкраще наслідки його відображає так званий “ефект лійки”. Умовний приклад: до початку зменшення чисельності популяція носорогів становила 2000 особин, генетичний набір яких складався з 2 млн. генів (по тисячі на особу). Генетичний набір п’ятдесяти особин, які збереглися у найкритичніший для популяції момент, містив 50 тисяч генів (знову ж по тисячі на особину ). У результаті застосування природоохоронних заходів чисельність носорогів відновилась до 2 тисяч особин, але... Ці дві тисячі містять усього 50 тисяч особливих генів чи їх комбінацій. Отже, втрачено було 1950 тисяч генів.

Збереження біосфери напряму залежить від збереження її складових — жи­вих організмів і екосистем. Так само й існування живих організмів, в тому числі і людини, залежить від існування біосфери. Біологічне різноманіття забезпечує функціональну стійкість і цілісність біосфери. У цій планетарній системі кожен вид і кожна екосистема відіграють свою роль. Всі вони є особливими, неповторними і вкрай важливими її ланками. Зникнення однієї ланки може призвести до зникнення інших і руйнування всієї біо-сферної екосистеми. Існування різноманіття організмів дає змогу системі пристосуватися до змін. Зі зменшенням чисельності одних живих організмів, деградацією екосистеми чи генного матеріалу їх екологічна ніша може бути заповнена іншими, подібними за своїми екологічними характеристиками організмами. Це свого роду заміщення одних іншими на випадок екологічних катастроф.

Наприклад, у 70-х роках ХХ століття в СРСР було значною мірою вини­щено вовків, які вважалися шкідливими тваринами. Внаслідок цього зросла чисельність копитних — лосів, козуль, оленів. Відомо, що ці травоїдні твари­ни харчуються листям дерев. Тварини з’їли молоді дерева у лісі, а це — пряма загроза відновленню лісу, екосистемі та лісовому господарству. Вирішенням проблеми став відстріл копитних і послаблення переслідування вовків. Крім того, винищення вовків призвело до того, що у лісі зникли хижаки, що харчувалися старими та хворими тваринами, і серед травоїдних почалися епідемії. Саме тоді з’явилося відоме гасло: “Вовк — санітар лісу”. Вовків не винищили цілком, і поступово вони відновили свою чисельність. Проблему було вирішено. Але уявіть собі, що б сталося якби знищили останнього вовка?

Зараз із серйозними проблемами зіткнулись у Індії і Пакистані. Там на межі зникнення опинились грифи й інші птахи, які живляться загиблими тваринами та їх рештками. Як твердять дослідники, птахи помирають від ліків, якими лікують велику рогату худобу. Живлячись трупами тварин, стерв’ятники отруюються ліками, що зберігаються у тканинах загиблих. І гинуть самі. Тепер на просторах Південної Азії нікому “прибирати” мертвеччину. Це сприяє поширенню епідемій та інфекційних хвороб. Для того, щоб збирати та безпечно знищувати трупи, треба задіяти величезну кількість ресурсів. Стерв’ятники робили це безкоштовно. Вчені намагаються знайти вирішення проблеми — врятувати стерв’ятників. А тим часом в інших куточках землі люди втрачають біологічні види, переважно навіть не підозрюючи про їх важливу екологічну роль, і страждають від хвороб.

   

 189

188Розділ 7

Сьогодні під впливом діяльності людини темпи зникнення видів переви­щують природні у 1000 — 10 000 разів. Щогодини на планеті зникає 3 види, щодня — близько 70, щороку — близько 27 тисяч. Не оминув процес втрати різноманіття і Європу, яка є домівкою для більш ніж 200 тисяч видів тварин та рослин і на території якої існують різні типи екосистем — від напівпустель і субтропічних лісів до тайги і тундри. Високий рівень індустріалізації, інтен­сивне сільське господарство та висока щільність населення чинять значний негативний вплив на природу. 42 % видів ссавців, 15 % видів птахів, 45 % видів метеликів, 30 % видів земноводних, 45 % видів плазунів та 52 % видів риб перебувають під загрозою. За даними одного з останніх досліджень, яке проводилося у 18 європейських країнах, чисельність 24 видів розпо­всюджених лісових птахів та 23 видів птахів сільськогосподарських угідь скоротилася за період 1980 — 2002 років на 71 %.

Усьому світу відомі приклади вимирання європейських тварин. Тур, тар­пан, безкрила гагарка — ці тварини зникли трохи більше сторіччя тому. У ХХ столітті було винищено всіх вільних зубрів і вид вдалося зберегти лише завдяки тим тваринам, які перебували у зоопарках. І на сьогодні багатьом видам загрожує небезпека. Іберійських рисей залишилось трохи більше сотні. Вони потерпають від знищення умов їх існування — лісів із коркового дуба та підрив харчових ресурсів — зменшення чисельності диких кроликів. Не­безпека загрожує також усім видам європейських тюленів, дельфінів, китів, європейській норці тощо. Навіть звичайні білки у Великобританії опинились у небезпеці через стрімке поширення і витіснення конкурентом — сірими американськими білками.

Загрозлива ситуація склалася і на екосистемному рівні. Майже цілком розорано європейські степи, знищено більшість природних комплексів дельт рік, і цей процес у деяких країнах досі не припинився. Наприклад, в Україні унікальній екосистемі дельти Дунаю загрожує плановане будівництво судноплавного каналу, в результаті чого буде завдано непоправної шкоди її біорізноманіттю. Швидко скорочуються площі середземноморських лісів.

Під загрозою перебуває і генетичне різноманіття. Зникнення організмів — це зникнення унікального генетичного матеріалу, що в рамках одного виду дозволяє тваринам пристосовуватися до різних умов. Гени зумовлюють стійкість одних організмів до спеки, а інших — до холодів. Гени відповідають за реагування організму на забруднення довкілля, захисне забарвлення в комах і ріст шерсті в кіз, зелений колір листя дерев та вміст вітаміну С в апельсинах. Втрата генетичного різноманіття означатиме втрату не лише для природи, але й втрату для людини, в даний час або у майбутньому, реально чи потенційно корисних властивостей живої природи. Новою небезпекою є генетично змінені організми — продукт генної інженерії.

Чому генетично змінені (їх ще називають генетично модифікованими або живими зміненими організмами) вважаються небезпечними?

По-перше, вплив ГМО на організм людини достатньо не вивчений. Пе­реважна більшість досліджень не здатна у повній мірі оцінити всі можливі впливи генетично змінених організмів на людину. Вже існують приклади виникнення в людей гострих алергічних реакцій, спричинених споживанням генетично зміненої продукції. Споживання генетично змінених продуктів, що містять антибіотики, призводить до вироблення організмами стійкості до них. В результаті старі перевірені засоби вже не діють, і боротьба з багатьма хворобами вкрай ускладнюється.

   

 190

Oхорона біологічного різноманіття у європейському праві189

По-друге, поширення генетично змінених організмів дуже складно обмежити. Наприклад, рослини через запилення здатні обмінюватись генетичним матеріалом. Таким чином зміненим геном можуть бути заражені природні рослини на відстані багатьох кілометрів. Генетично змінені рослини, в разі кращої пристосованості до певних умов, можуть витісняти природні. Цим самим втрачатиметься біологічне різноманіття. Наприклад, є генетично змінені рослини, стійкі до гербіцидів. У разі застосування таких гербіцидів на полях генетично чисті рослини зникають, а змінені поширюються. Зміна умов середовища може призвести до того, що непристосовані до життя без пестицидів змінені рослини зникнуть, а природних вже не залишиться. Генетично змінені рослини, які містять ген, спрямований на боротьбу з певним сільськогосподарським шкідником, потерпають від навали інших, що різко збільшують свою чисельність. Крім того, шкідники здатні виробити імунітет проти ворожих генів. За даними окремих досліджень, від вирощування таких генетично змінених культур найбільше потерпають деякі корисні комахи, наприклад сонечка.

Існують думки, що внаслідок впровадження людиною генетично змінених організмів може цілком змінитися біосфера і з’явитися загроза існуванню людини.

Для того, щоб зберегти біологічне різноманіття та захистити біосферу від нових генних небезпек використовують різні засоби. Серед них законодавчому забезпеченню відводиться одна з основних ролей.

 

68