yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ

Європейське право навколишнього середовища

ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ

1.   Рамкова Директива 75/442/ЄЕС від 15 липня 1975 р. про відходи (OJ N L 194, 25/07/1975).

2.   Директива Ради 91/689/ЄЕС від 12 грудня 1991 р. про небезпечні відходи (OJ, L 377, 31/12/1991).

3.   Директива Ради та Європейського Парламенту 94/62/ЄС від 20 грудня 1994 р. про пакування та відходи пакування (OJ, L 365, 31/12/1994).

   

 217

216Розділ 8

4.   Директива Ради 94/67/ЄC від 16 грудня 1994 р. про спалювання небезпечних відходів (OJ, L 365, 31/12/1994).

5.   Директива Ради 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. про захоро-нення відходів (OJ, L 182, 16/07/1999).

6.   Директива Ради 2000/76/ЄС від 4 грудня 2000 р. про спалювання відходів (OJ, L 332, 28/12/2000).

7.   Регламент Ради (ЄЕС) № 259/93 від 1 лютого 1993 р. про нагляд та контроль за переміщенням відходів в межах, ввезення в та вивезення за межі Європейського Співтовариства (OJ, L 030, 06/02/1993).

8.   Рішення Європейського Парламенту та Ради № 1600/2002/ЄC від 22 липня 2002 р., стосовно Шостої програми дій Співтовариства в сфері навколишнього середовища (OJ, L 242/1, 10.9.2002).

9.   Рішення Комісії 2000/532/ЄC від 3 травня 2000 р, що заміняє Рішення 94/3/EC, яке встановлює перелік відходів на виконання статті 1(а) Директиви Ради 75/442/ЄEC про відходи та Рішення Ради 94/904/ЄC, що встановлює перелік небезпечних відходів на виконання статті 1(4) Директиви Ради 91/689/ЄEC про небезпечні відходи (нотифіковане за номером документу C(2000) 1147) (OJ, L 226, 06/09/2000).

Рамкова Директива 75/442/ЄЕС від 15 липня 1975 року про відходи

Додаток ІІА Операції видалення

D1 Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад, на звалище тощо).

D2 Обробка ґрунту (наприклад, біохімічне розкладення рідких чи мулових відходів у ґрунті тощо).

D3 Закачування на глибину (наприклад, уприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи природних резервуарів тощо).

D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких або мулистих відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо).

D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад, скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і від навколишнього середовища тощо).

D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів.

   

 218

Правове регулювання поводження з відходами у рамках ЄС217

D7 Скидання у моря/океани, у тому числі поховання на морському дні.

D8 Біологічне оброблення, не обумовлене в інших розділах цього додатка, яке призводить до утворення кінцевих сполук чи сумішей, які потім видаляються будь-яким способом, зазначеним у п. D1-D12.

D9 Фізико-хімічне оброблення, не обумовлене в інших розділах цього додатка, яке призводить до утворення кінцевих сполук чи сумішей, які потім видаляються будь-яким способом, зазначеним у п. D1-D12. (наприклад, випарювання, сушіння, прожарювання, нейтралізація, осаджування тощо).

D10 Спалювання на суші.

D11 Спалювання в морі.

D12 Постійне зберігання (наприклад у спеціальних контейнерах у шахті тощо).

D13 Змішування чи перемішування до початку будь-якої з операцій, за­значених у п. D1-D12.

D14 Перепакування до початку будь-якої з операцій, зазначених у п. D1-D13.

D15 Зберігання до початку будь-якої з операцій, зазначених у п. D1-D14.

Додаток ІІВ Операцій утилізації

R1

R2 R3

R4 R5 R6 R7

R8 R9

R10

R11 R12 R13Використання у вигляді палива (крім безпосереднього спалювання) чи іншим чином для отримання енергії.

Утилізація/регенерація розчинників.

Рециркуляція/утилізація органічних речовин, що не застосовуються як розчинники.

Рециркуляція/утилізація металів та їх сполук.

Рециркуляція/утилізація інших неорганічних матеріалів.

Регенерація кислот та основ.

Рекуперація компонентів, що використовуються для зменшення забруднення.

Рекуперація компонентів каталізаторів.

Повторна перегонка використаних нафтопродуктів чи інше по­вторне їх використання.

Обробка ґрунту, що справляє позитивний вплив на землеробство чи поліпшує екологічну обстановку.

Використання відходів будь-яких операцій під номерами R1-R10.

Обмін відходами для здійснення операцій під номерами R1-R11.

Акумулювання матеріалу для здійснення будь-якої операції, зазначе­ної під номерами R1-R12.

   

 219

218Розділ 8

REPORT FROM THE COMMISSION TO THE COUNCIL

AND THE EUROPEAN PARLIAMENT ON THE IMPLEMENTATION

OF COMMUNITY WASTE LEGISLATION

Directive 75/442/EEC on waste, Directive 91/689/EEC on hazardous waste,

Directive 75/439/EEC on waste oils,

Directive 86/278/EEC on sewage sludge and

Directive 94/62/EC on packaging and packaging waste

FOR THE PERIOD 1998-2000

[Excerpts]

CONCLUSIONS AND PROSPECTS

The aim of this report is to provide the Council, the European Parliament, the Member States and the interested public with information on the progress made in implementing Directives 75/442/EEC, 91/689/EEC, 75/439/EEC, 86/278/EEC and 94/62/EC.

These five Directives for which reports have been worked out in the framework of Directive 91/692/EEC on reporting are quite different in their content and structure. Directives 75/442/EEC and 91/689/EEC constitute general and basic provisions for all wastes and hazardous wastes whereas Directives 75/439/EEC, 86/278/EEC and 94/62/EC contain requirements for specific waste streams — waste oils, sewage sludge and packaging waste — which differ due to their specific characteristics and management issues.

The remainder of this chapter highlights key aspects of the implementation of the Directives during the reporting period 1998-2000 and related prospects.

1.1. Waste definition

The definition of “waste” and of related waste management terminology, such as recovery and disposal, are essential elements for the implementation of the European waste management policy as well as for the functioning of the internal market in this field. The Commission, pursuant to Article 1(a) of Directive 75/ 442/EEC has taken measures to establish a consolidated European Waste Catalogue (EWC), which is now set down in Commission Decision 2000/532/EC35 as amended by Council Decision 2001/573/EC36.

Since the previous implementation report for 1995-1997 the Commission considers that a number of Member States (Austria, Italy, Luxembourg, UK) still do not transpose the waste definition correctly into national law. As regards the definition of hazardous waste in particular, the situation has improved since the last report but it appears that there are still a few Member States that have not fully transposed all the elements of this definition.

According to Article 1(4), second indent, of Directive 91/689/EEC Member States can notify any other waste they consider displaying “hazardous” properties listed in Annex III of the Directive. The Commission received notifications from most Member States and these were reviewed in the context of the adaptation

OJ L 226, 6.9.2000, p. 3. OJ L 203, 28.7.2001, p. 18.

   

 220

Правове регулювання поводження з відходами у рамках ЄС219

of the European list of wastes and the above-mentioned establishment of the consolidated EWC.

According to Article 1(5) hazardous waste from households is exempted from the provisions of Directive 91/689/EEC. The number of countries that have established separate collection systems for hazardous household waste has increased since the previous report for the period 1995-1997.

Waste oil is classified as hazardous waste (in chapter 12 and 13 of the hazardous waste list). The waste terminology in Directive 75/439/EEC on waste oils (such as disposal, processing, regeneration and combustion) differs from the framework Directives and the Waste Management Strategy. Thus “disposal of waste oil” means any treatment (processing, destruction, storage and tipping) whereas “disposal of waste” means operations listed in Annex II A such as incineration without energy recovery or landfilling.

Directive 86/278/EEC defines the “use” of sewage sludge as “the spreading of sludge on the soil or any other application of sludge on and in the soil”. This definition, combined with the provisions in Directive 86/278/EEC, implies that the use of sewage sludge in agriculture has to be regarded as a recovery operation as defined in Annex II B of Directive 75/442/EEC (R10: Land treatment resulting in benefit to agriculture).

1.2. Hierarchy of principles

The hierarchy of principles — waste prevention, recycling, energy recovery and safe disposal — is laid down in Article 3 and 4 of Directive 75/442/EEC and was confirmed in the Community Strategy for Waste Management 1996. The principles of the waste hierarchy are also enshrined in the provisions of Directive 94/62/EC on packaging and packaging waste.

As regards the application of Directive 75/442/EEC on waste, questions 2 and 4 asked for the measures to encourage prevention and recovery and the details on waste generation and treatment. From the information provided by Member States, it remains unclear whether and how much waste has been prevented within the European Union over the 1998-2000 period. According to data supplied on waste generation, it appears that household waste per capita has increased as compared to the previous period while hazardous waste is stabilised. The success of waste recycling differs widely between Member States. The mean recycling rate for domestic waste for the fifteen Member States is 26% (ranging from 8% to 63%). The mean recycling rate for hazardous waste is also about 27% (ranging from 5% to 77%). This indicates an overall increasing tendency although a number of Member States achieve still modest rates of recycling. Furthermore, available data on packaging indicate an increase in recovery and recycling of packaging waste.

As it is not clear how Member States distinguish between incineration with and without energy recovery, both operations have to be considered together. As re­gards household waste the mean rate was 23%, with Denmark and Luxembourg reporting rates as high as 58% and 56% respectively. Even with energy recovery though, incineration is generally, according to the hierarchy of principles mentioned above, an inferior option to other waste treatment alternatives further up the waste hierarchy, such as reuse and material recycling.

Despite a decreasing tendency, a good number of Member States continue to rely heavily on landfilling as means of disposing their domestic waste, with the average

   

 221

220Розділ 8

being 45%. The mean rate of landfilling for hazardous waste is lower (22%) but another 27% in average was reported as “other treatment”. Most Member States reported that they had attained high degrees of self-sufficiency in terms of waste disposal of around 99%, which essentially restates the position of the previous implementation report for 1995-1997.

As regards waste oils, separate collection is an essential prerequisite for their sound management. The replies to the questionnaires by Member States and independent studies carried out by the Commission37 revealed that the average collection rate has increased compared to the previous period, however there is room for improvement as 20% of the waste oils is still illegally dumped or illegally burnt, thus strongly harming the environment. In particular some Member States have to improve significantly their collection rates, setting up more efficient collection systems.

The hierarchy of principles for waste oils management — regeneration, combustion and safe destruction/tipping — is still insufficiently implemented. As far as the recovery of waste oils is concerned, the use of waste oils as fuels remains by far the predominant option for the management of waste oils. Regeneration is still very scarce in the EU.

In that context, the Commission has launched infringement proceedings against 12 Member States (see table below) for not applying in practice Article 3 of the Directive, that is by not giving in practice the priority to regeneration. In the course of this exercise it was also pointed out to Member States that some of them had not formally transposed Article 3 into national legislation. For some Member States, the infringement proceedings also included an alleged breach of Articles 2, 4 and 5 mirrored by a poor collection rate.

The main constraints preventing the Member States from giving the priority to regeneration continue to be of an economical nature. The Commission is to assess on a case by case basis if the constraint argued is really such and in doing so it heavily relies on a previous ruling of the European Court of Justice against Germany (C102-97) for failure to give the priority to the regeneration of waste oils.

Parallel to the implementation of Directive 75/439/EEC as amended, a key issue for the management of waste oils in the EU is the existing tax legislation. Based on Directive 92/81/EEC38 on the harmonization of the structures of excise duties on mineral oils, Council Decision 97/425/EEC39 authorizes Member States to apply, and to continue to apply, to certain mineral oils when used for specific purposes, exemptions from excise duty40. In this context 11 Member States are applying derogations to excise duties for waste oils used as fuels. The Commission is of the view that these derogations are not in line with the application of

37  Critical review of existing studies and Life-Cycle Analysis on the regeneration and incineration of waste oils, Final report, December 2001.

38  OJ L 316, 31.10.1992, p. 12.

39  OJ L 182, 10.07.1997, p. 22.

40  This Decision has been subsequently repealed. The most recent Decision concerning a list of derogations under Article 8(4) of Directive 92/81/EEC is Council Decision 2001/224/EC of 12 March 2001 concerning reduced rates of excise duty and exemptions from such duty on certain mineral oils when used for specific purposes (OJ L 84, 23.3.2001, p. 23).

   

 222

 

76