yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Розділ IХ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗГЛЯДУ ЗАКОНОПРОЕКТІВ ТА ПРОЕКТІВ ІНШИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ЗА ПРЕДМЕТОМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДО СФЕР, ПРАВОВІДНОСИНИ В ЯКИХ РЕГУЛЮЮТЬСЯ ПРАВОМ ЄВРОПЕЙСЬ

Європейське право навколишнього середовища

Розділ IХ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗГЛЯДУ ЗАКОНОПРОЕКТІВ ТА ПРОЕКТІВ ІНШИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ЗА ПРЕДМЕТОМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДО СФЕР, ПРАВОВІДНОСИНИ В ЯКИХ РЕГУЛЮЮТЬСЯ ПРАВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

1. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днів подається до Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції для визначення належності законопроекту за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.

2. Протягом семи днів, якщо Верховною Радою України не визначено інший строк, Комітет Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції готує висновок щодо належності законопроекту за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Євро­пейського Союзу. При цьому:

1) законопроекти, які згідно з висновком Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції не відносяться за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Євро­пейського Союзу, вносяться до порядку денного пленарних засідань Вер­ховної Ради України для їх розгляду в загальному порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України;

2) законопроекти, які згідно з висновком Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції відносяться за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Євро­пейського Союзу, окрім розроблених на виконання цієї Програми, протягом трьох днів передаються до урядового органу державного управління в сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу для підготовки експертного висновку щодо відповідності законопроектів acquis communautaire. Урядовий орган державного управління в сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в двадцяти-денний термін готує експертний висновок щодо відповідності законопроекту acquis communautaire і передає його до Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції для підготовки пропозицій щодо доцільності прийняття законопроекту Верховною Радою України і термінів набрання ним чинності.

3.  У разі внесення змін до законопроекту, який за предметом правового регулювання відноситься до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, при підготовці його до розгляду в другому та третьому читаннях в обов’язковому порядку направляється на повторну експертизу щодо його відповідності acquis communautaire до урядового органу державного управління в сфері адаптації.

4. Комітет Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції має право направити будь-який законопроект, що за предметом правового регулювання відноситься до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, до відповідних підприємств, установ, організацій або окремих експертів для проведення альтернативної експертизи на предмет відповідності законопроекту acquis communautaire.

5. Проекти інших нормативно-правових актів України, які за предметом

   

 239

238Розділ 9

правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулю­ються правом Європейського Союзу, в обов’язковому порядку проходять експертизу на відповідність acquis communautaire.

Експертизу проектів актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, які за предметом правового регулювання на­лежать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, здійснює урядовий орган державного управління в сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, експертизу проектів інших нормативно-правових актів — відповідні підрозділи органів, які видають акт.

Нормативно-правові акти, які суперечать acquis communautaire, можуть прийматися лише за наявності достатнього обґрунтування необхідності прийняття такого акту і на чітко визначений у самому акті строк.

Контроль за відповідністю підзаконних нормативно-правових актів acquis communautaire покладається на урядовий орган державного управління в сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

   

 240

Правові аспекти співпраці України і ЄС у сфері охорони довкілля239

   

 241

240Розділ 9

   

 242

Правові аспекти співпраці України і ЄС у сфері охорони довкілля241

   

 243

242Розділ 9

   

 244

Правові аспекти співпраці України і ЄС у сфері охорони довкілля243

   

 245

244Розділ 9

   

 246

Правові аспекти співпраці України і ЄС у сфері охорони довкілля245

   

 247

246Розділ 9

   

 248

Правові аспекти співпраці України і ЄС у сфері охорони довкілля                       247

ENVIRONMENTAL ENFORCEMENT IN THE CZECH REPUBLIC: THE EU PRE-ACCESSION PHASE

LADISLAV MIKO, Deputy Director, Czech Environmental Inspection

HELENA CIZKOVA, International Programs Manager, Ministry of the Environment

EVA KRUZIKOVA, Director, Institute for Environmental Policy

Na Brehu 267, 190 00 Prague 9, Czech Republic

SUMMAR SUMMARY

Environmental enforcement problems are always difficult, but their importance becomes much greater in the European Union (EU) candidate countries. Based on a description of their historical background and development (including the legal and institutional framework of environmental protection and environmental enforcement), the most significant environmental enforcement problems in the Czech Republic are defined also with respect to the EU accession. The current approach to solving these problems is highlighted, with

emphasis given to legislative activities and to institutional and human resources capacity building.

1 INTRODUCTION

In 1995, the European Agreement was signed and the Czech Republic (as well as other 9 countries from the Central and Eastern European Countries and Cyprus) started its long-term preparation process for the European Union (EU) membership. The basic conditions for joining the EU were clearly defined by the European Commission (EC):

– the national legislation must be fully harmonized with the EU laws (acquis communautaire);

– the institutional and procedural settings should be adjusted to implement and enforce the harmonized legislation efficiently;

– the general public is supposed to be aware of all these changes.

In the Czech Republic (similarly as in the other EU candidate countries), the preparatory work was started by evaluating the national legislative system with respect to EU acquis communautaire (EU AC). The process resulted to iden­tification of gaps and to decisions on steps which must be taken to meet the EU requirements. It is obvious that the environmental part of this exercise are among the most difficult ones. Despite many pieces of legislation which have been already updated or replaced by new acts compatible with the EU AC, there is still much to do. But writing and adopting a legal act is only the beginning of the more complicated phase tied with enforcement of this legislation. All the involved institutions and procedures must be revised and — if necessary — rebuilt and strengthened to reach the desirable effect in practice. The paper is trying to identify (based on their historical background) the main problems dealing with environmental enforcement problems in the Czech Republic and propose some perspectives on how they should/could be solved.

   

 249

248Розділ 9

2 DEVELOPMENT OF LEGAL AND INSTITUTIONAL FRAMEWORK OF ENVIRONMENTAL ENFORCEMENT IN THE CZECH REPUBLIC

The ground-stones of the present environmental legislation in the Czech Republic were implemented at the beginning of the nineties, within the former Czech and Slovak Federal Republic (Czechoslovakia). The main, framework law Act No. 17/1991, on the Environment

—  adopted in 1991, fixed the basic principles and rules for environmental pro­tection. Within the period 1990-1992, all the main environmental legislation was adopted, as described in Mezricky (1994). However, the traditional sectoral approach was again preserved. During the same period, Czechoslovakia became a party to several important international agreements (as e.g. Basel or Washington Conventions).

In January 1, 1993, Czechoslovakia was split into two independent states: the Czech Republic and the Slovak Republic. The new Czech Republic adopted the entire set of environmental laws of the predecessor. Management and also enforcement of environmental law is thus partly depending on several more or less independent acts (e.g. Clean Air Act No. 309/1991, the Act No. 238/1991

— now replaced by the new Act 125/1997 — on Waste Management, the Act No. 114/1992, on Nature and Landscape Protection etc.). On the other hand, some horizontal legislation also exists. The most important are the Act No. 244/1992, on Environmental Impact Assessment, the Act No. 388/1991, on State Environmental Fund and the completely new Act No. 123/1998, on Public Access to Environmental Information. Enforcement of environmental law was (and still is) traditionally distributed among several institutions. The position of the main enforcement body at the subregional level is taken by Environmental Departments within the District Offices (72 in the area of Czech Republic). Some of the enforcement competences are also given to municipalities. The supervision (compliance monitoring) is generally performed by the Ministry of the Environ­ment. However, some specific enforcement organization was also needed. In 1991, the new Czech Environmental Inspectorate (CEI) was created by the Act No. 282/1991, as a nationwide specialized enforcement body. In the time when the independent Czech Republic was created, the Czech Environmental Inspectorate consisted of five more-less independent divisions (air pollution control, water pollution control, waste management, nature and landscape protection and forest protection), managed by one Directorate, but each headed by one Chief Inspector.

During the year 1993, important organizational changes occurred within the Czech Environmental Inspectorate. To ensure a more integrated approach to inspections and closer contact with industry and areas of interests, the regional principle of administration was adopted. 9 regional offices of Czech Environmental Inspectorate (called Regional Inspectorates) were formed; another one was added later. Each of the Regional Inspectorates consists of 5 specialized departments (the same as the former divisions mentioned above) and headed by one regional Chief Inspector. The structure of Czech Environmental Inspectorate headquarters was also changed to 5 departments; their role changed from direct control and commanding more to providing methodical guidelines and coordination. The national range of inspection was preserved, so that any inspector from Czech Environmental Inspectorate may proceed with inspections in the entire area of

   

 250

Правові аспекти співпраці України і ЄС у сфері охорони довкілля                       249

the Czech Republic. This practice enables us to use broadly and more efficiently the expertise and experience of individual inspectors, if necessary. This essential change was initial and a very important step towards a more integrated approach in control of environmental compliance. However, due to sectoral legislation, the majority of control activities are still one-sector oriented. From another point of view, the current structure of CEI (namely the Regional Inspectorates) may now be considered as a valuable advantage in implementation of new environmental legislation during the EU-approximation process, in respect to EU directives on Integrated Pollution Prevention and Control (96/61EC, the IPPC Directive).

3 PRESENT MAIN PROBLEMS IN ENVIRONMENTAL ENFORCEMENT

3.1 General enforcement problems

The present state of law enforcement in the Czech Republic is significantly influ­enced by the history of legislation development. At first, the system of legislation was designed under a strong German and Austrian influence, and then (after a short period of democratic development between the World Wars) was affected by the communist regime. Based on these facts, some general enforcement problems, which are present not only in environmental issues, may be observed:

– Most of the Czech legislation is applied traditionally in the very rigid way, that causes the same approach in proposing a new law automatically: legislation is thus very detailed and cannot be used in more general way. In fact, in the enforcement procedures the iletter of lawi is more important than the isense of lawi in enforcement. As a consequence, there is an absence of appropriate sanctions or their low ability to be applied (their iuselessnessi) often occurs in individual non-compliance cases.

– The impacts and effectiveness of sanctions are often lower than might be ex­pected: sanctions are sometimes comparatively much lower in cases of essential large companies, influencing the economy of a whole state or even owned by state, in comparison with medium-sized or small installations, where the overall economical effect is lower or negligible.

– The institutional framework of executive enforcement bodies is often under­estimated. Human resources to proceed with a compliance control are limited not only by the insufficient number of staff, but sometimes also by a low level of experience. Coordination and cooperation with different ministries is often an essential problem. The competences for compliance promotion are scarce or missing, that results in the predominant application of Ncommand and controli principle. This is the problem not only at the national level of the

state administration; implementation of competences at the lower level of admin­istration (districts, municipalities) is limited or missing, due to the amount of other administrative work, limited human sources or missing experience. In this situation, quantitative as well as qualitative capacities of enforcement are insufficient, resulting in procedural and formal mistakes and failures. As a consequence, the effectiveness of enforcement is low, and real impact of sanc­tions on non-complying facilities (organizations) is often soft or absent.

– Public participation in the enforcement process is low or completely missing.

   

 251

 

83