ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->*Перший етап – 60-і роки

Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння світу

*Перший етап – 60-і роки

– представлений дослідженнями правознавців І.Фарбера, Є.Назаренка, С.Алексєєва, В.Морозова, Г.Остроумова, І. Рябко, філософів В.Келле, М.Ковальзона, А.Угледова. В цей час складається уявлення про правосвідомість як про знання права (яке розуміється як система правових норм) і відношення до нього. Це етап постановки проблеми, який намічає основні напрямки дослідження структури правосвідомості як правової ідеології і правової психології, як суспільної та індивідуальної, буденної і теоретичної правосвідомості. Визначальним є уявлення про структуру як сукупність елементів, тому увага зосереджувалася в основному на з’ясуванні елементного складу правосвідомості і вивчення змісту тих чи інших елементів. Основи для визначення елементів ще не стали предметом спеціального вивчення, як і проблема взаємозв’язку цих елементів.

Другий етап характеризується значним збільшенням кількості досліджень структури правосвідомості – Д.Потапейко, І.Покровський, Д.Керимов, В.Деличев, Є.Лукашева, Г.Наумов, І.Сабо, В.Нікітін. Це період екстенсивного освоєння проблеми. Значна частина досліджень пов’язана із прагненням використати розуміння структури правосвідомості, яка уже склалася, в розробці різних питань: у вивченні співвідношення правосвідомості і політичної свідомості; права і моралі; в порівняльному аналізі структури правосвідомості і моральної свідомості. Слід відзначити розмаїття позицій і підходів до теми, яка вивчається, що мало позитивне значення: зміст елементів правосвідомості був розглянутий більш глибоко, бо дослідники хотіли підійти до аналізу цих елементів з різних сторін. У цьому відношенні можна констатувати крок вперед. Однак, це розмаїття точок зору свідчить про невизначеність методологічних установок у дослідженні в аналізі структури правосвідомості. Популярними стають посилання на системний підхід як методологічну основу дослідження проблеми.

Інтерес до методологічних питань є характерною особливістю третього етапу (друга половина 70 – 80 рр.). Дослідники намагаються виявити аспекти філософського аналізу структури правосвідомості в рамках тих можливостей, які давала концепція суспільної свідомості в історичному матеріалізмі (В.Чефранов, К.Бельський). Структура правосвідомості не повністю ототожнюється з її будовою. Компоненти правосвідомості, як правило, всі ділилися на правову ідеологію, суспільну, групову, індивідуальну правосвідомість (з точки зору її носіїв), буденну, наукову, професійну (з позицій соціального рівня). Різноманітність уявлень про структуру правосвідомості, які були характерні для попереднього етапу, викорінюється. Концепція структури правосвідомості набуває закінченого вигляду і канонізується.

 

 

 

35