ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Поняття правової рівності через призму права як соціального інституту.

Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння світу

Поняття правової рівності через призму права як соціального інституту.

 Існує різниця між категорією “правова рівність” і проявом відношень рівності у праві. До того ж, використовується ще й поняття “юридичної рівності”. “Юридична рівність є не що інше, як рівність загального положення людей згідно закону”.13 Різниця між правовою рівністю і юридичною рівністю має смисл при визначенні відмінностей між правом і законом. Юридична рівність значно ближче до формально-нормативного способу вираження, на відміну від більш широкої категорії правової рівності. Правова рівність виражає певну визначену соціальну реальність, в той час, як юридична рівність в конкретній правовій системі може бути як реальною, так і фіктивною, бо мова фактично іде про рівноправ’я. Співвідношення цих двох категорій найкраще описати за допомогою філософської категорій “належного” і “сущого”, маючи на увазі, що суще – юридична рівність, яка може відповідати або не відповідати належному.

Юридична рівність входить в структуру правової рівності, поряд з рівноправ’ям і рівним захистом перед законом. Якщо перший структурний елемент правової рівності є формальною частиною, то другий і третій – відображають змістовний аспект правової рівності.

Розглянемо спочатку формальну сторону правової рівності. Закон є загальним єдиним масштабом, а тому однаковим для всіх громадян. Кожен акт видання правила поведінки полягає у передбаченні адресатів цього правила у відношенні до загального (рівного) положення. Будь-які спроби замінити формальну правову рівність ведуть до відмови від рівності взагалі, бо мова йде про відмову від правової форми регулювання суспільних відношень. Крім того, сутність формальної рівності полягає в тому , що “міра для правильного вичленення загального і виявлення відмінностей не міститься в готовому вигляді в самому принципі рівності, а лише передбачається, і тим самим цей принцип містить в собі і вказівку на необхідність конкретизації того, що слід мати на увазі при проведенні порівняння”14.

Однак, формально-правова рівність має і змістовну характеристику. Законодавець, у відповідності з цим принципом, якщо не бажає порушення загального правопорядку, який для нього є особливою цінністю, повинен утримуватися від видання законів, які проводять надмірне розмежування між людьми, або таких, які відступають від єдиних і рівних вимог права. В.Нерсесянц заносить принцип правової рівності до розряду істотних: “Скрізь, де діє принцип формальної рівності, там є правове начало і правовий спосіб регуляції; де діє право, там є цей принцип”.15 Рівність перед правом протистоїть свавіллю ненормованих відношень, але вона нічого не говорить про те, яким саме повинен бути закон.

 

46