ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Екстеріоризація

Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння світу

Екстеріоризація

– це спрямованість внутрішнього світу людини на зовнішній світ, яка одночасно дублюється явищем інтеріоризації як створенням особистісного “Я” і постійним його поглибленням. Внутрішній світ людини при цьому конституюється осмисленням матеріальних елементів і духовних утворень, які ідуть від історії і сучасності. Внутрішній світ людини розглядається як специфічний сплав різних компонентів, це світ, який постійно відчуває на собі вплив із-зовні і який водночас є світом конкретної особи, це усвідомлення людиною зовнішнього світу.11

Згідно з Гайдегером людське існування, розуміється як місце в світі. Це існування визначається як місце, яке кожного разу по-іншому проявляє, усвідомлює і сам світ, і саме буття. Людина постійно переймається буттям, заклопотана ним. Через буття людина набуває свого смислу. Світ постійно співвідносить смислову відповідність цілого і Dasein (тут-буття), тому що людина є не просто елементом цілого, вона співвіднесена з цілим. Гайдеггер “замикає” людину в світ певним колом істинно людської діяльності, а діяльність є осмисленням і найменуванням. Усе, що оточує людину, що наділяється смислом в просторі людської діяльності, існує як осмислене і назване. Все, що є у світі, доступне нам через оточення, в якому перебуває наш світ, яке дає наш світ. Світ охоплює собою не лише природу, але і розгорнутість в історії.

Філософія ХХ століття є свідченням методологічних пошуків реабілітації практичної філософії та спроби шляхом дослідження інтерсуб’єктивних структур буття, свідомості, повернутися до розгляду буття людини в світі. Соціокультурна цілісність визначається як смисл і є самою реальністю, і побудова своєї власної реальності, “мого внутрішнього світу” потребує співвіднесення її з певними абсолютними формуваннями, на основі яких людина перетворює себе. Духовно-практичне освоєння дійсності утворює реальність, яка дає можливість людині стати безпосередньою і цілісною істотою, а саме головне – бути вільною.

 

61