ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Культура як символічно виражений характер соціального буття,

Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння світу

Культура як символічно виражений характер соціального буття,

є певним способом соціальних інтеґрацій окремих існувань, вона виступає підгрунтям екзистенційного феномену колективного самоототожнення, а тому соціум можливий лише через символічне “прочитання” смислу сущого.

Культура – це багатошарова система символів, кожний з яких виражає суть певної ціннісної орієнтації. Рівні культурної символіки розміщуються в діапазоні від поверхневих, які зумовлюються наявною інституціональністю, до більш глибинних, які відповідно до індивідуальної включеності у символіку культури, набувають статусу онтичного рівня, що містить буденні, ситуаційно-обумовлені компоненти особистості, і онтологічного, глибинного рівня, який охоплює основні структури людського існування.

Культурно визначений світ виступає символічним універсумом. Специфічністю символічного освоєння є вміння людини вбачати за безпосередністю екзистенційного значення певного інтерсуб’єктивного смислу. “Розглядати символічні виміри соціальної дії – мистецтво, ідеологію, науку, право, мораль, здоровий глузд – значить не відступати від екзистенціальних дилем життя в якесь позахмарне царство потойбічних форм, а пірнути в їх осередок”.35

Як соціальне явище культура функціонує лише тоді, коли вона постійно включена в світ людини, в безперервний процес об’єктно-суб’єктних відношень. Реальне буття культури стає можливим через духовно-практичну діяльність людини, буття культури залежить від здатності людини “розшифровувати” її символіку. Відносна самостійність культури передбачає своє здійснення через духовний світ окремого індивіда. Через входження індивіда в культуру відбувається відтворення уявлень про граничні полюси свого буття і про можливі способи подолання своєї конечності.

Через посередництво культури людина включається не тільки в безпосередній контекст своєї соціальної життєдіяльності, а і в систему загальних форм людського існування. Культура втілює в собі феномени індивідуального буття, які виявляються через інтерсуб’єктивні форми символічного характеру – досвід, свобода, мораль, право і разом з тим, культура пов’язана з пошуком людиною смислу буття, з намаганням осягнути трансцендентне.

 

72