Право якраз закладене у “сродній праці”. Право і справедливість виражають міру свободи людини - Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння світу - Конспект лекций
ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Право якраз закладене у “сродній праці”. Право і справедливість виражають міру свободи людини

Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння світу

Право якраз закладене у “сродній праці”. Право і справедливість виражають міру свободи людини

– не стільки ззовні, як внутрішньо. Тому ідея права не може бути формально-владним примусом держави, вона полягає у регулюванні життя людини, з обов’язковим урахуванням її буття в морально-ціннісному світі. “Сродність” є проміжне положення між природним правом, яке розуміється як морально-ціннісний регулятив, та правом чинним. 13

Отже, окремі права та свободи людини висувалися ще Г.Сковородою та І.Вишенським. Але грунтовна розробка всього інституту прав людини (економічні, політичні, соціальні, культурні) та поєднання історико-національних традицій українського народу з досягненнями світової правової думки належать М.Драгоманову, погляди якого формувалися під впливом Гроція, Спінози, Локка. М.Драгоманов не залишив жодної праці в якій би систематично та повно були б викладені думки про право. І все ж текстологічний аналіз теоретичної спадщини великого мислителя дозволяє вирізнити концептуальне ядро його розробок в галузі права – це проблема прав людини. У “Старих Хартіях вольності” 1895 року М.Драгоманов прослідковує виникнення та розвиток понять права людини, свободи, рівності перед законом.14 Для М.Драгоманова ідея прогресу пов’язана з правами людини: “Оглядаючи важливий шлях людей до всестороннього і вільного розвитку людської особистості, історик відноситься благородно до всього, що розширює свободу особи, чим би воно не було покликано”.15

Нетрадиційним було і трактування М.Драгомановим значення та ролі Римської Імперії у історико-правовому розвитку людства. На думку історика, Римська Імперія була прогресивнішим явищем в історії людства порівняно з Республікою, оскільки значно розширювала права всіх жителів імперії. Римська Імперія – це гуманістична і космополітична система, свідченням чого були: філософія стоїків, розвинене законодавство, правова рівність чоловіків та жінок. Тим самим М.Драгоманов не погоджувався з Монтенем в тому, що “батьківщиною” свободи були германські ліси, а варвари були носіями свободи та гуманізму.16

В ХІХ столітті набувають поширення ідеї історичної школи у праві. Філософською основою цієї школи були вчення Гердера, Шеллінга, Гегеля про прогресивний процес історичного розвитку, відповідно до якого народна свідомість та народні переконання є джерелом права. Спільними методологічними моментами історичної та природничо-правової шкіл було визнання права незалежним від законодавця та особи, різними лише визнавалися джерела права та визнання існування права попередньо як ідеальних правових норм, які законодавець повинен лише викласти належним чином. І хоча історична школа Німеччини у вказаний період втратила панівні позиції на батьківщині, в Україні вона знайшла сприятливий грунт для розвитку. Пояснюється це декількома причинами – це і схожість у соціально-політичному устрої, і інтелектуальна спорідненість двох країн: в університетах царської Росії було багато викладачів-німців, значна частина представників професорського складу університетів проходили навчання у Німеччині, і їх теоретичні погляди формувалися під впливом ідей німецьких правознавців і філософів. До числа таких вітчизняних науковців відносяться: Н.Д.Іванишев, М.Ф.Владимирський-Буданов, А.Ф.Кістяківський.

 

82