ГоловнаЗворотній зв'язок

Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння світу

Висновки:

В розділі “Філософія права як методологія вираження людського змісту в предметних формах права” робиться спроба виявлення основних специфічних рис філософсько-правового процесу. Філософсько-правові дискурси характерні для європейського права тому, що в європейській цивілізації право визнається основним організаційним принципом суспільного життя, а тому воно потребує рефлексивно-критичного осмислення. Звертання права до своїх рефлексивно-осмислених засад можливе саме в межах філософсько-правових досліджень. Виникнення багатьох правових теорій на теренах європейської цивілізації не є свідченням її духовної, інтелектуальної чи культурної переваги над іншими культурно-цивілізаційними спільнотами.

В розділі аналізуються такі риси філософсько-правового знання:

-          рефлексія правового знання спрямована не тільки на поняття, але й на методи і установки, які породжені практичною сферою застосування права. Рефлексивність філософії права, на відміну від філософської рефлексії, проявляється в тому, що, крім теоретичної сфери, вона роз’яснює, обґрунтовує, критикує методи і установки, які використовуються в реальній юридичній практиці;

-          історичність філософії права тлумачиться як умова існування самої філософії права. Наголошується на тому, що історію філософії права можна розділити на внутрішню та зовнішню. Під внутрішньою історією розуміється завершення філософсько-правовою думкою самої собою (в межах філософсько-правового дискурсу), тоді як зовнішня історія – це історія філософії права як світогляду, історичних ідей, вона є феноменом культури і науки. Виокремлюється предметне поле філософсько-правових досліджень, а саме – існування права як нерозривної єдності ідеального та предметного компонентів європейського права.

В розділі також аналізується проблема виникнення філософії права як науки. Автор дотримується думки, що як науки філософія права формується в Нові часи, коли пошуки основ права та аналіз проблем права руйнує межі соціальної та особистісної етики.

Особлива увага приділяється процесу формування філософії права в Україні. На основі джерелознавчих та текстуальних досліджень намічені основні “віхи” розвитку вітчизняної філософії права. За точку відліку взято філософсько-правову концепцію Г.С.Сковороди, який є засновником класичної української філософії. Проаналізовані соціально-філософські погляди Г.С.Сковороди, з яких випливає, що правові погляди мандрівного філософа розвивалися в руслі його загальнофілософської установки – кордоцентризму. Також розглядається розвиток правознавства в ХІХ столітті через аналіз наукової спадщини М.Драгоманова, Н.Іванішева, М.Владимирського-Буданова, А.Кістяківського. Значна увага звернена на розвиток української філософії права ХХ століття в межах основних філософсько-правових дискурсів сучасності.

 

89