ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Перша передумова колізій

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Перша передумова колізій

 - іноземний елемент у правовідносинах міжнародного спадкування може бути присутнім у вигляді: а) суб’єкта – спадкодавця або спадкоємця (спадкоємців) – іноземних фізичних, юридичних осіб, держави; б) об’єкта - наприклад, майна, що знаходиться за кордоном, та може бути передано у спадок та успадковане; в) юридичного факта – наприклад, смерті, складання заповіту, що мали місце за кордоном.

Іноземний елемент у міжнародноправових  відносинах спадкування може з’явитися лише через рух суб’єктів різних правових систем через державні кордони та поширення майнових відносин на міждержавному просторі.

 Територіальні бар’єри між різними державами почали  долатись  особливо у другій половині ХХ сторіччя, через що представники багатьох верств населення з різних країн  активно пересуваються з країни до країни, залишаючи при цьому своїх родичів та своє майно у різних країнах. Мобільність населення дедалі зростає, що обумовлює збільшення кількості випадків поселення громадян однієї країни на території іншої.1) Причинами збільшення притоку іноземних громадян можна назвати діяльність міжнародних компаній та організацій по залученню іноземних працівників; збільшення кількості біженців (сьогодні їх кількість виросла приблизно до 17,5 млн.) через переслідування за різними ознаками, збройні конфлікти; збільшення кількості економічних мігрантів, що залишають свою країну через громадянські конфлікти, стихійні лиха, екологічні катастрофи, порушення прав людини, зубожіння, голод, хвороби і т. ін.

Міжнародні потоки іноземців приводять до того, що вони поступово отримують осілість в нових країнах, перевозять туди свої сім’ї та майно, та (або) часто формують  їх на новому місці. Поступово виникає все більше питань щодо спадкування за такими особами, причому особливо гостро такі питання постають у тих країнах, де застосовують критерій громадянства як різновид закону особи, що пов’язує процес спадкування  з певним правопорядком через те, що наступні покоління часто воліють залишити громадянство країни походження. Крім того, що спадкодавці можуть залишати спадкоємців в різних країнах, вони також можуть залишати своє спадкове майно більше ніж в одній країні. Збільшенню проблем міжнародного спадкування  сприяє тенденція до придбання іноземцями нерухомого майна  в інших країнах (особливо в країнах зі сприятливим кліматом  як, наприклад, у Франції, Португалії, Італії, Іспанії)1).

 На збільшення кількості  майна померлих осіб, щодо якого повинні бути  застосовані  норми МПП також впливають: шлюби з іноземцями, придбання подвійного громадянства, міжнародні інвестиційні процеси, економічна та лінгвістична пов’язаність регіонів (Україна – Росія, Німеччина – Франція, Бельгія – Нідерланди, Латвія – Литва  -  Естонія і т. ін.).

 

14