ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Другою передумовою

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Другою передумовою

 виникнення колізій спадкування є те, що спадкове право різних країн має значні розбіжності в регулюванні процесу спадкування. Вони обумовлені в значній мірі історичними, економічними, релігійними, моральними, культурними, соціальними та іншими чинниками. Спадкове право найбільш консервативне, є по суті продовженням та доповненням права власності та містить чимало положень, що витікають з права власності, яке діє на певній території у певний період.

Видається, що найбільший вплив на спадкове право має та історична епоха, в якій воно у певний час існує. Так, спадкове право було відомим у стародавньому Єгипті, де спадкували як майно батька, так і майно матері всі діти порівну, при відсутності дітей спадкували брати та сестри померлого,  що  свідчить про існування певних черг спадкування; майно для заупокійного культу залишалось неподільним і слугувало своїй цілі; був відомий інститут заповіту, причому він використовувався деякий час в тому числі і жінками. В стародавньому Вавилоні спадкували всі діти майно батька та матері порівну; усиновлені спадкували нарівні з власними дітьми; жінка продовжувала жити в домі померлого чоловіка; за спадкодавцями зберігалось право створювати переваги одних спадкоємців на користь іншим; роль заповіту відігравало усиновлення і т. ін. У стародавній Індії спадкування за заповітом не існувало, зате були відомі шість черг спадкування; дочки  усувалися від спадкування, хоча їх сини могли спадкувати, деякі категорії осіб могли бути усунені від спадкування. У стародавній Греції спадкування могло бути за заповітом чи за законом. Спадкували в першу чергу сини, дочки спадкували у другу чергу. Позашлюбні діти не мали права на спадкування майна батька. За законами Солона встановлювались критерії для дійсності заповіту та вимоги щодо дієздатності спадкодавця. У стародавньому Римі значна увага приділялась спадкуванню за заповітом та формальним вимогам щодо його створення. Спадкоємцями за законом були ті, хто знаходився під владою домоправителя. У випадку, якщо спадкове майно передавалось чужим, закон встановлював обов’язкові долі для законних спадкоємців.

 

16