ГоловнаЗворотній зв'язок

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Згідно

з визначенням І.С. Перетерського, колізійною чи конфліктною нормою називається норма, яка визначає, який із законів, що зіштовхуються повинен бути застосований до даного правовідношення [44, с. 11]. Таким чином, колізійні норми покликані регулювати процес вирішення конфлікту між нормативно-правовими настановами; їх основною функцією є вирішення конфліктних відносин між нормами права, тобто вирішення такої ситуації, коли до одних правовідносин можуть бути застосовані декілька норм, що стикаються між собою з приводу здатності регулювати певні правовідносини. Тому колізійна норма є таким законодавчим прийомом, за допомогою якого у осіб, що обирають право, є можливість вирішити конфлікти між правовими нормами та визначити ті з них, які будуть безпосередньо застосовуватись до правовідносин, адже відомо, що самі колізійні норми не є безпосереднім регулятором суспільних відносин, а регулюють їх у комплексі, у зв’язці, у взаємодії з тими нормами, які самі ж визначають, вони утворюють разом з ними єдиний регулятор суспільних відносин. Через те, що колізійна норма не регулює спірне питання самостійно, а підключає дію інших норм права, її можна визнати непрямим засобом регулювання суспільних відносин. У зв’язку з цим у літературі є думка, що колізійна норма, яка взята ізольовано, не дає вирішення юридичного питання, що виникло, по суті, а вказує лише, в якій системі права  суддя чи інший орган повинен знайти вирішення  питання, яке перед ним виникло [45, с. 46].

У тому випадку, якщо вважати колізійні норми технічними, такими, що обмежуються встановленням коротких загальних формул для вибору відповідних норм матеріального права, -  не буде прийматись до уваги їх вирішальне значення щодо визначення  матеріального права,  та  непряме, опосередковане регулювання суспільних відносин, не буде враховуватись природа, специфіка та особливості цих відносин. Відсилочний характер  колізійних норм права поєднується з їх функцією  по відшуканню тих норм права, які б були  здатні адекватно регулювати суспільні відносини, що склалися, тобто колізійні норми не обмежуються  встановленням схематичних формул прикріплення, які з одного боку  спрощують та зменшують нормативний комплекс, але з іншого, не здатні в повній мірі відобразити все різноманіття правовідносин та пов’язану з цим  необхідність їх відповідного регулювання. Колізійні норми є багатогранними правовими феноменами, які покликані віднайти право, що було б найбільш придатним для регулювання кожної конкретної ситуації. Така позиція  колізійних норм обумовлюється можливостями застосування альтернативних формул прикріплення та побудови в колізійних нормах відносно довгих ланцюгів замінних прив’язок, які були б достатні для врахування всієї специфіки  суспільних відносин, та, відповідно, визначення певного кола  матеріальних норм, що покликані їх регулювати. Більше того, одночасно із застосуванням колізійних норм, правозастосовчий орган повинен також приймати до уваги такі правові феномени, як: публічний порядок, дію надімперативних норм, взаємність, зворотну відсилку, кваліфікацію, адже від їх впливу на конкретну правову ситуацію буде залежати і дія колізійних норм, і визначення правових норм матеріального характеру, і їх застосування.

 

25