ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Таким чином,

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Таким чином,

колізійна норма права, шляхом відображення особливостей суспільних відносин, окрім простого відсилання до певних правових норм, приймає участь у функціонуванні правового механізму їх регулювання.

Згідно класичної точки зору, колізійні норми – норми про норми. Іншими словами, ці норми складають Verweisungsrecht (відсилочне право), а не Entscheidungsrecht (вирішальне право) [46, с. 99]. Колізійні норми можна розглядати у якості вказівок, згідно з якими повинно обговорюватись дане правовідношення; проте, якщо розглядати їх у якості механізму, що дозволяє обрати певний правопорядок та відводить кожній системі права певну сферу її діяльності, визначає певні межі та область дії її правових норм, її компетенцію, владні повноваження щодо регулювання  суспільних відносин з іноземним елементом, - колізійні норми постають у вигляді  повноцінного регулятора правовідносин, що мають першочергове значення у процесі правозастосування та визначаються у якості норм по застосуванню права. Колізійні норми перш за все  визначають  умови та межі застосування своїх та іноземних норм права та визначають, якому з колідуючих законів належить  пріоритет у регулюванні спірних правовідносин, визначають  юрисдикцію щодо  правовідносин з іноземним елементом різних суверенітетів, тощо.

Колізійна норма встановлює  територіальні межі, умови дії  цивільно-правових норм своєї та іноземної систем права для того, щоб узгодити дію різних правопорядків щодо одного суспільного правовідношеня з метою його справедливого регулювання. Саме тому колізійні норми в деяких випадках визначають дію не тільки свого, але також і іноземного закону, його компетенцію та інтерес щодо спірного правовідношення. Держави встановлюють так звані “колізійні норми”, які визначають, чи необхідно при наявності у відношенні іноземного елементу застосовувати до цього відношення своє, вітчизняне, чи іноземне право, і якщо іноземне – то якої саме іноземної держави. Колізійні норми складають основний зміст міжнародного приватного права [47, с. 6].

За допомогою колізійних норм один правопорядок санкціонується, визнається компетентним, а інший усувається  з процесу правового регулювання, тобто визнається, що один із правопорядків, на відміну від інших,   має більш важливий інтерес  щодо регулювання суспільних відносин, один із правопорядків застосовується, а всі інші відхиляються від процесу правового регулювання.

За своїм походженням колізійні норми  породжуються матеріальним правом у тому сенсі, що зміст колізійних норм  залежить від матеріальних настанов та приписів  певного правопорядку. При створенні  колізійних норм зазвичай враховується  зміст та соціальні цілі  матеріально-правових норм  національної системи права та іноземних систем щодо можливості  регулювання  правовідносин з іноземним елементом для узгодження дії національних та іноземних  норм права у сфері національного правопорядку. У випадку, якщо  соціальна мета  іноземних норм  права буде відповідати  національним нормам права – виникнуть умови  для санкціонування дії іноземних норм права на власній території, та, на цій основі, позитивному відношенню до благонабутих прав на території іноземних держав. У цьому контексті  М.І. Брун доволі доречно запитує, навіщо конфліктна норма при колізії двох різномісцевих законів матеріального права дає вказівку на те, який закон правочинний? Для збереження благонабутого за кордоном суб’єктивного права, заради  огородження інтересів місцевого цивільного суспільства [48, с. 47-48]. В тому випадку, якщо  соціальна мета  іноземних норм права не буде відповідати національним нормам – колізійна норма не санкціонує  їх дію, а у випадку санкціонування – розпочнуть свою дії інші правові механізми (застереження про публічний порядок, надімперативні норми) для  недопущення дії іноземного права, що суперечить цілям  та характеру  власного національного права.

Таким чином, якщо колізійна норма  санкціонує дію іноземного права на території власної юрисдикції, вона визнає компетенцію іноземного права та узгоджує дію  декількох правопорядків  щодо регулювання певного правовідношення, забезпечуючи таким узгодженням  міжнародну взаємодію  систем права  та захист благонабутих на території інших держав суб’єктивних прав.

Норма МПП ліквідує колізію, конфлікт між правопорядками, що претендують  на вирішення спірного правовідношення шляхом указівки на матеріальне право, на якому слід основувати розгляд правовідношення. Колізійні норми МПП самі по собі спір по суті не вирішують,  колізії суб’єктивних прав учасників правовідносин не усувають. Колізійні норми, віднайшовши необхідний правопорядок, відігравши свою першочергову роль у процесі правового регулювання, визначивши  матеріальне право для застосування до спірних правовідносин, узгодивши дію іноземних норм у власній юрисдикції, вичерпують цим свою дію та передають естафету іншим правовим механізмам, які мають бути застосовані для вирішення колізії по суті. На думку А.Б. Лєвітіна, регулююча дія колізійної норми виражається в складному, важкому процесі вибору відповідного права, особливо важкого, коли мова йде про правовідносини, що містять різні іноземні елементи, пов’язані не з однією, а з кількома правовими системами. Це потребує глибокого вивчення ряду іноземних законодавств, судової практики, наукових робіт, зіставлення свого права з нормами іноземного матеріального та колізійного права, що стикаються і т. ін. Але виконавши цю справу, обравши необхідний закон, колізійна норма вже зупиняє свою регулюючу дію. Регулювання в подальшому виконують тільки норми матеріального права [49, с. 96].

Колізійні норми визначають просторову сферу функціонування націо-нального закону та часто іноземних законів до правовідносин із іноземним елементом, тобто, вони визначають, яке право буде компетентним щодо ускладненого іноземним елементом цивільного правовідношення у разі, якщо на його регулювання претендують декілька правопорядків, до яких відсилають ті чи інші складові іноземного елементу. Для визначення пріоритету правопорядків у кожній колізійній нормі повинно міститися завдання та ключ до його вирішення [50, с. 40]. Таким чином, сутністю колізійних норм МПП є прикріплення цивільно-правових відносин з іноземним елементом до певного правопорядку.

 

26