ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->М.І. Брун в свою чергу визначає

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

М.І. Брун в свою чергу визначає

 колізійну норму як таку, що містить у собі імператив, звернений тільки до органів державної влади, які уповноважені зробити вибір між різномісцевими цивільними законами. Колізійна норма – публічноправова вже тому, що вона  визначає поведінку суддів даної країни, ні до чого не зобов’язуючи приватних осіб. Якщо вона в кінці кінців стосується їх, то лише тому, що на них в кінцевому рахунку відображаються всі норми права. Колізійна норма діє незалежно від якої б то не було ініціативи приватних осіб [13, c. 78-79]. Однак, раніше, в цій же роботі, М.І. Брун  зазначав, що робити його (вибір цивільного правопорядку) покликає цивільний суд, коли правовідношення стало спірним, але і посадові особи взагалі (наприклад, чиновники цивільного стану та священики, що реєструють шлюби, нотаріуси, що посвідчують акти), і все частіше ділові люди  (наприклад, купці й банкіри при оплаті іноземних векселів чи при видачі грошового вкладу), а також прості обивателі (наприклад, особа, що складає заповіт щодо майна, яке знаходиться за кордоном), - всі вони можуть опинитись вимушеними з’ясувати собі, в якому з правопорядків слід взяти закон для юридичної оцінки відношення [13, c. 7-8]. Таким чином, навіть у роботі одного автора простежується певна непослідовність у питанні щодо того, до кого звертаються колізійні норми.

Категорична позиція у відношенні визначення дії колізійних норм може мати певні недоліки через неврахування всіх її аспектів. 

Слід зазначити, що, з одного боку, колізійні норми, направлені в першу чергу для регулювання цивільноправових відносин, що складаються в міжнародній сфері. Тому, вони апріорі звернені до фізичних і юридичних осіб – суб’єктів цивільних правовідносин. Колізійна норма перш за все регулює відносини, що склались між суб’єктами внутрішньодержавного права, хоча і разом із нормою матеріального права, яку сама визначає. Колізійна норма, таким чином, шляхом її застосування,  надає змогу суб’єктам права реалізувати їх права й обов’язки. З іншого боку, не слід забувати, що регулюючи правовідносини з іноземним елементом, колізійні норми покликані узгоджувати дію різних правопорядків. Тому, роль колізійних норм у цьому аспекті зводиться до владних відносин, які реалізуються в правозастосуванні, тобто, діяльності уповноважених державних органів та посадових осіб щодо застосування колізійних норм, яке носить процедурно-процесуальний, компетентно-організаційний, державно-владний характер.

 

28