ГоловнаЗворотній зв'язок

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Таким чином,

 правова природа колізійних норм зводиться до єдності, узгодження, синтезу, сполучення публічноправових та приватноправових основ, що обумовлюють їх особливості та специфіку. Поряд із тим, що колізійна норма  визначає правозастосовчі функції державних органів, вона одночасно є правилом поведінки суб’єктів правовідносин, причому в деяких випадках узагалі без участі компетентних державних органів та посадових осіб (наприклад, у разі дії феномену автономії волі). 

Крім того, що колізійна норма у сукупності з матеріальною нормою регулюють цивільноправові відносини, вона, разом із тим, вирішує колізійну проблему різнонаціональних законів. Тому предметом колізійної норми є дії по правозастосуванню колізійних норм відповідних державних органів та уповноважених на те осіб, а також вибір права суб’єктами самих правовідносин – фізичних та юридичних осіб для реалізації їх прав та обов’язків.  Через це колізійні норми звернені  як до владних, так і до приватних суб’єктів права.

Колізійні норми можна визначити як особливий різновид правових норм, які вирішують колізійну проблему шляхом визначення одного (декількох) з двох або декількох правопорядків, що претендують на регулювання ускладненого іноземним елементом правовідношення, та містять передумови вирішення колізії по суті.

Така позиція колізійних норм у правовій системі обумовлює специфіку їх структури. За визначенням М.М. Богуславського колізійні норми з юридикотехнічного боку – це найбільш складні норми, що застосовуються в міжнародному приватному праві [9, c. 82]. Через це колізійна норма характеризується особливою будовою: об’єм колізійної норми – вказівка на правовідносини, до яких вона застосовується, та прив’язка колізійної норми – вказівка на право в односторонній колізійній нормі і вказівка на ознаки, критерії чи підстави, через які буде визначено право, необхідне для застосування до вказаного в об’ємі правовідношення в двосторонній нормі.

Колізійна норма в МПП має свої структурні особливості, адже вона відображає розвиток та специфіку всієї галузі права. На структуру колізійної норми МПП впливають завдання й функції цілої галузі МПП щодо регулювання ускладненого іноземним елементом правовідношення. Тому нормативні приписи  МПП виражають необхідність комплексного регулювання правовідносин міжнародного цивільно-правового характеру за участі суб’єктів  - фізичних та юридичних осіб, а також зняття колізійної проблеми шляхом вибору компетентного правопорядку, який би з максимальною ефективністю відповідав цілям регулювання суб’єктами правозастосування особливого різновиду правовідносин з іноземним елементом. Структура  колізійної норми дозволяє здійснювати специфічні функції МПП щодо забезпечення повноцінного, точного, детального, відповідного, адекватного та іншого нормативного регулювання правовідносин з іноземним елементом. Саме тому структура  колізійних норм МПП  має своєрідну типову схему її складових елементів.

Указана двочленна будова колізійної норми відповідає традиційним “гіпотезі” та “диспозиції” норм права. Однак,  питання щодо структури норми права є дискусійним. Так, одна група авторів визнає, що норма права завжди має три елементи (гіпотезу, диспозицію та санкцію),  інша група авторів вважає, що необхідно виділяти два компоненти (гіпотезу і диспозицію або гіпотезу й санкцію). С.С. Алексєєв зазначає, що, не потрібно тільки абсолютизувати кожний із вказаних підходів і представляти двочленну чи трьохчленну схему у вигляді єдино можливої [39, c.63].

В МПП також відсутня єдність щодо бачення структурних елементів колізійної норми та визначення їх термінологічної одностайності. Більшість теоретиків МПП, все ж таки, схильні до визначення структурних елементів у якості “об’єму” та “прив’язки”, однак,  ряд авторів спрямовані відшукувати три складові колізійної норми: гіпотезу, диспозицію і санкцію [55, c. 207], [56, c. 37-38].

Як видається, дискусія щодо визначення назв структурних елементів колізійної норми чи щодо їх кількості не може призвести до змін в розумінні їх основних функцій та завдань, природи та специфіки їх правового регулювання. Достатньо визнання того, що розподіл структури колізійної норми на об’єм та прив’язку дозволяє їй бути автономним утворенням для акумуляції та абсорбації необхідних засобів регулювання специфічних  правовідносин, що мають іноземні характеристики.

 

29