ГоловнаЗворотній зв'язок

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Висновок:

На основі загальнотеоретичного та доктринального аналізу сутності колізійних норм, їх предмету, ролі в регулюванні суспільних відносин, у підрозділі визначено, що колізійні норми є опосередкованим, однак першочерговим  правовим регулятором, який діє у невід’ємній сукупності з іншими нормами, обираючи для них напрямок правового регулювання. За такої позиції, відкидаючи їх суто технічні функції, колізійні норми постають у якості багатогранного правового феномену, який здатен віднайти релевантне право відповідно до конкретних обставин справи.

В підрозділі, зокрема, підкреслюється, що колізійні норми МПП є правилами поведінки учасників правовідносин з іноземним елементом в комплексі з матеріальними нормами правопорядків, які вони визначають. Разом з цим, вирішуючи колізійну проблему різнонаціональних законів, колізійні норми реалізуються у правозастосуванні через діяльність уповноважених державних органів і посадових осіб. Таким чином, теоретична демонстрація єдності та синтезу природи колізійних норм, що сполучає публічноправові  та приватноправові засади, дозволили прийти до принципово нового висновку щодо можливого узгодження в одній колізійній нормі публічно-правових функцій правозастосування колізійних норм відповідними юрисдикційними органами та приватно-правових функцій по встановленню правил поведінки для безпосередніх суб’єктів правовідносин.

Незважаючи на різноманіття описаної теоретичної полеміки відносно структури колізійної норми, назв її елементів, їх кількості, слід визначити, що її більш-менш прийнятна двочленна будова задовольняє існування колізійних норм у якості засобу регулювання правовідносин з іноземними характеристиками.

На основі історичного та доктринального аналізу надається детальний розгляд колізійних прив’язок, що дійшли до нашого часу у якості звичаїв, керівних засад, принципів МПП, що мають неперевершене значення для глибокого розуміння природи МПП, та є саме тим підгрунтям, на основі якого є змога  будувати нові колізійні механізми регулювання спадкових відносин з іноземним елеметом сучасності з врахуванням диспозитивності – основного принципу приватного права, а саме: встановлення багатоступеневих формул із низками колізійних прив’язок, використання принципу  найбільш тісного зв’язку і т. ін. Тільки такий підхід надасть можливості максимально враховувати особливості обставин справи, та в результаті досягати оптимального, адекватного, справедливого рішення в регулюванні спірних відносин з іноземним елементом в сфері міжнародного спадкування.     

 

35