ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Як видається,

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Як видається,

 міжнародна уніфікація є результатом співробітництва держав по узгодженню їх законодавчих позицій щодо забезпечення єдності правових норм на підставі міжнародних угод, а також  взаємовпливу національних правових систем на основі порівняльного правознавства та інших міжнародних контактів у сфері МПП.1)

У сфері міжнародного життя об’єктивно склалася ситуація, коли законодавства різних держав через історичні і правові традиції та культурний розвиток суспільства містять колізійні норми, які мають однаковий об’єм, але значно відмінні між собою прив’язки, що здатно суттєво вплинути на вирішення питань спадкових відносин у разі їх розгляду юрисдикційними органами країн різних правових систем. Необхідність подолання хоча б суттєвих розбіжностей колізійного права країн з різними правовими культурами висуває нагальну потребу приведення до тотожності колізійних норм спадкового права та відповідної розробки таких загальних норм, які були б в змозі регулювати суспільні відносини,  максимально враховуючи національні особливості спадкових норм права з одного боку, а також загальні тенденції передових концепцій МПП у сфері спадкового права з іншого.

Як видається, вказаного правового ефекту можна досягти саме за допомогою унфікації  колізійних норм спадкового права, яка не потребує зміни матеріального права національних правових систем і корінної переробки позицій безпосереднього регулювання суспільних відносин. За визначенням А.Г. Хачатурян,  уніфікація колізійного права, що не потребує від держави перегляду встановленого нею матеріально-правового режиму регулювання відповідних відносин більш придатна, а значить може бути досягнена більш легко [105, с. 24]. Як зазначає Н.В. Орлова, розробкою шляхом угоди єдності колізійних норм досягається правова усталеність, однаковість судової практики у певних категоріях справ при збереженні розбіжностей у внутрішньому матеріальному праві [106, с. 124].

У  разі, якщо колізійні норми різних країн містять протилежні колізійні прив’язки, що вказують на різні правові системи для вирішення однієї справи – учасникам правовідносин не може бути однаково, суд якої країни буде розглядати фактичні обставини їх правовідносин. І навпаки, у тому випадку, якщо уніфіковані колізійні норми будуть містити абсолютно однакові колізійні прив’язки, - для учасників правовідносин дійсно не буде важливим те, суд якої з країн, право яких містить уніфіковані колізійні норми, буде розглядати справу, адже обране матеріальне право буде у будь-якому юрисдикційному органі обране за тотожною колізійною нормою, що вкаже на єдино можливі норми матеріального права.

Однак на сьогодні ситуація з колізійними нормами, а саме в спадковому праві, не виглядає настільки однозначною. Так, якщо колізійні норми в договорах про правову допомогу колишнього СРСР та України з іншими країнами містять в основному жорсткі колізійні прив’язки до конкретно визначеного в угоді правопорядку, то провідні міжнародні документи в галузі МПП, що стосуються спадкового права характеризуються тим, що їх уніфіковані норми містять розширену мережу колізійних прив’язок (наприклад, Конвенція про колізію законів щодо форми заповідальних розпоряджень  1961 р. (далі – Конвенція 1961 р.) [107, с. 664-667], Конвенція про закон, що застосовується до спадкування майна померлих осіб 1989 р. [31] (далі – Конвенція 1989 р.).

 

52