ГоловнаЗворотній зв'язок

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Висновок.

Розгляд міжнародної уніфікації спадкових колізійних норм дозволив зробити висновок, що за допомогою уніфікаційних засобів є можливість прийти не до абсолютної тотожності правових норм, а лише до зменшення відмінностей, певного узгодження національних систем права, що призведе до відносної єдності у правозастосуванні.

Такої мети по “зближенню” законодавств можна досягти двома шляхами: 1) за допомогою співробітництва різних держав по узгодженню деяких законодавчих позицій щодо єдності норм права; 2) взаємовпливу національних правових систем на основі порівняльного правознавства, інших міжнародних контактів у сфері МПП.

Зважаючи на значні відмінності матеріального спадкового права різних країн, які практично неможливо усунути шляхом уніфікації через культурні, релігійні та інші засади права різних правових систем, у даному випадку доцільним є уніфікація саме колізійних норм спадкового права. Остання провадиться в основному шляхом розробки та прийняття двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів регіонального і універсального характеру. Їх аналіз дозволив прийти до висновку, що двосторонні та багатосторонні  регіональні договори фактично лише фіксують тотожні колізійні норми спадкового права, що діють у внутрішньому колізійному праві країн-учасниць. І навпаки, багатосторонні універсальні документи містять такі колізійні норми спадкового права, які є придатними для використання в усіх країнах-учасницях, що дозволяє досягти реальної мети уніфікації – зближення законодавств.

Різниця між колізійними нормами перших і других договорів полягає в тому, що двосторонні та регіональні договори містять жорсткі колізійні прив’язки до конкретно визначеного правопорядку, а універсальні міжнародні договори надають колізійним нормам гнучкості та універсальності, призводять до знаходження кардинальних компромісів між багатьма законодавствами.

Для України є характерною участь саме в договорах першої категорії, тому, очевидно, що для збільшення інтеграції української позиції у світовий простір, слід надати увагу можливості створення міжнародного документа, який би повністю був присвячений спадковому праву, або приєднанню до вже існуючих провідних документів у питаннях спадкування.

 

56