ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->У деяких інших авторів проблема “кваліфікації”

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

У деяких інших авторів проблема “кваліфікації”

 знаходить своє вирішення через застосування порівняльного методу чи методу автономної кваліфікації. Так, у П. Каленського,  не викликало сумнівів те, що процес кваліфікації й вирішення конфлікту кваліфікації основані на порівняльному методі [160, c.242]. Одними з перших, хто звернувся до такого методу як до засобу вирішення “кваліфікаційних” проблем були Rabel та Becket. Вони вважали, що за його допомогою можна практично  уникнути недоліків “кваліфікації” за законом суду. Аргументація адептів цього методу зводиться до того, що через існування в кожній національній системі права різних термінів та концепцій, їх застосування для цілей МПП не збігається з їх застосуванням для цілей муніципального права. Через це вони повинні бути за допомогою аналітичного методу зведені до узагальнення цивілістичних термінів та концепцій внутрішньодержавних систем, які були б універсально прийнятними для використання у будь-якій системі національного права на основі порівняльного правознавства. Прибічники такого методу вказують на можливість досягнення “відмови від позитивістські перебільшеної жорсткості у визначенні правових категорій”, “уникнення надмірної суворості та несправедливості, що походить від застосування кваліфікації за lex fory” [160, c.242-243]. Таким чином, суддя не повинен обмежуватись використанням концепцій та категорій національної системи права, адже якщо він сприйме цю обмежувальну поведінку, він повинен підкоритись ігноруванню деяких іноземних концепцій тільки тому, що вони не відомі його власному праву [26, с.44].

Однак, як зазначає Б.І. Кольцов, за використання методу автономної “кваліфікації”, залишається неможливим узгодження розбіжностей юридичних категорій багатьох систем права. Саме різноманіття національних правових систем призводить до того, що досить часто навіть дві країни не можуть виробити загальну позицію щодо одного чи іншого правового питання [157, c. 21].

 Як видається, автономна “кваліфікація” є доцільною для її використання щодо міжнародних договорів, що часто містять детальний опис тих правовідносин, на які розповсюджується їх дія. Необхідність тлумачення норм  міжнародних договорів пояснюється, наприклад, редакційними розбіжностями за використання двох чи більше мов, використання нечітких формулювань, норм з різним кваліфікаційним змістом тощо [162, с. 78-81].

 

63